Щодо хресних ходів УПЦ Московського патріархату та УПЦ Київського патріархату в м. Києві на 28 липня 2016 року (з дискусії в соцмережах з протоієреєм Павлом Найденовим, УПЦ КП)…

9786Володимир Великий памятник на Київських горахЗвісно що я, як і Ви отче Павле знаю, що згідно церковних календарів 28 липня УАПЦ, УПЦ КП, УПЦ МП щорічно вшановують пам'ять рівноапостольного Великого князя Київського Володимира (у хрещенні Василя). Та я про інше:

1. Початки хрещення України (Скіфії-Русі-України) - це 33 - 70 рр. І ст., з часів місії апостола українського Андрія Первозваного!

Ось чиє ім'я ми повинні вшановувати і підносити як першохрестителя Скіфії-Русі-України. На сьогодні це вже - 1983 рок.

Початки інституційного церковного будівництва в Україні (Скіфії-Русі-Україні) датуються заснуванням Скіфської єпархії (ІІ ст.) та Української (на той час під назвою Руської) Церкви з центром Митрополії у Києві (862 р.) за правління блаженного Великого князя київського Оскольда у єдності із Вселенським патріархатом (Константинополською Церквою). На сьогодні це відповідно 1916 та 1154 роки.

За рівноапостольного Великого князя Київського Володимира (988) жодного первинного хрещення чи початку церковного будівництва в Русі-Україні небуло. Християнство в Скіфії-Русі-Україні, як зазначено вище, існувало і до нього. За Володимира було інше - проголошення хрстиянства державною релігією. І в цьому полягає велика заслуга перед Церквою Христовою та Україною даного Великого князя.

Початки відродження первинної Української Автокефальної Православної Церкви, після нище Московським царством (надалі Російською імперією) за участі Російської Православної Церкви (1686/1721 р.) та Польським королівством, Угорським королівством (надалі Австро-Угорською імперією) (1596/1646/перша половина ХУІІІ ст.), це - 7 січня 1918 р., 1 січня 1919 р., 5 травня 1920 р., 14 - 30 жовтня 1921 р. за часів Української Народної Республіки. Відповідно на сьогодні - 98 років (початку Всеукраїнського Помісного Православного Собору у Києві), 97 р. (з дня прийняття Закону УНР про автокефалію Української Церкви), 96 р. (з дня офіційного проголошення у Києві, на площі святої Софії, вдіродження первинної Української Автокефальної Православної Церкви), 95 р. (з дня соборного підтвердження Всеукраїнським Помісним Православним Собором у Києві відродження первинної УАПЦ).

А надалі: 1942 - 1944 рр., відновлення Автокефальною Православною Церквою у Польщі канонічної ієрархії (єпископату) відродженої в 1918 – 1921 рр. первинної Української Автокефальної Православної Церкви та 5 - 6 червня 1990 року - відновлення Всеукраїнським Помісним Православним Собором у Києві діяльності відродженої Української Автокефальної Православної Церкви в Україні, проголошення Київського патріархату та обрання першого Патріарха Київського і всієї України, Предстоятеля УАПЦ Святійшого Мстислва. Відповідно 74 та 26 років.

ОСЬ ЯКІ доленосні дати, ми українці, повинні відзначати з історії хрещення та церковного будівництва в Україні. І при цьому звичайно вшановувати всіх святих, прославлених в українській землі, серед яких належне місце займає і рівноапостольний Великий князь Київський Володимир (якого московські окупанти, у своїх імперських цілях, неправдиво підносять як засновника роду, що заснував Московську державу. А ми, як папуги, цmому підігруємо..., даруйте).

2. І сказав Ісус Христос: "Мир вам!"

Сьогодні московсько-путінський режим, його спецслужби, одержавлена РПЦ, та її структурний підрозділ в Україні, УПЦ МП, використовують день ушанування рівноапостольного князя Київського Володимира найперше в політично-імперських цілях та з метою поглиблення розділення серед українців. Тож чи слід цьому потикати ??? Чи на часі це ???

Чи слід, фактично підігруючи агресору, видимо на увесь світ, засвідчувати існуюче велике розділення українців на релігійному підгрунті ??? І в слід за колонами обманутих українських віруючих УПЦ Московського патріархату, виводи інші колони українських православних під хоругвами УПЦ Київського патріархату, фактично протиставляючи одних одним, і тим саме приймати участь у поглибленні протистояння і ненависті серед українців ??? Адже в обох колонах, будучи розділеними ворогами, 28 липня, на заклик двох митрополитів Онуфрія Березовського і Філарета Денисенка, будуть крокувати одні і ті ж українці за народженням, однокровні брати і сестри. І миру та любові між ними не буде. І що вони, вишикувавшись одні напроти інших мають довести: хто більший із них кількісно, у поділі за своєю церковною юрисдикцією, чи може хто більше вшановує рівноапостольного Володимира, чи хто найбільш православний, чи найбільше любить Україну, чи що іще ??? І все це робиться в умовах війни...

На сьогодні всім зрозуміло, що хресний хід організований церковним керівництвом Російської Православної Церкви, та її структурного підрозділу в Україні, УПЦ Московського патріархату, 28 липня 2016 року в м. Києві миру та спокою в Україні не додасть. Ця подія, що має здебільшого політичне забарвлення, вже викликала надзвичайно велике політичне і духовне напруження та протистояння в українському суспільстві. Але і хресний хід УПЦ Київського патріархату, на противагу УПЦ МП, не сприяє загоєнню рани розділення українських православних.

От і виходить, що із-за недостатньої освіченості, невиваженості та вияву надмірної гордині з боку окремих церковних першоієрархів, на догоду московсько-путінського режиму, ми забуваємо про слова Спасителя нашого Ісуса Христа: "Мир вам!"

Адже для вияву нашої українськості, вшанування історичності і древності Української Нації, Української Держави, Української Церкви у нас є і інші дати, окрім 28 липня, коли можна провести мирні і по справжньому об’єднуючі українців Всеукраїнські хресні ходу, без того щоб нам на п’яти наступали лукаві москалі… Пам’ятаючи при цьому, про ті ж самі слова Ісуса Христа: «Мир вам!» та «Возлюбіть ближнього свого, як самого себе!»

Ось над чим я закликаю задуматись... Хоч цьогорічні, на жаль роз’єднуючі  українців, хресні ходи на 28 липня уже не зупинити…

3. Щодо необхідності об'єднання УАПЦ, УПЦ КП та української частини УПЦ МП, то цей процес неминучий і всі ми повинні цьому сприяти. Найперше УАПЦ та УПЦ КП... Але для досягнення цієї мети, спочатку з даного питання повинно дозріти саме керівництво УПЦ Київського патріархату, а саме Предстоятель УПЦ КП Філарет Денисенко, або цей процес відбудеться уже без нього...

+ Віктор Бедь,

єпископ Мукачівський і Карпатський,

керуючий Карпатською єпархією

Української Автокефальної Православної Церкви

м. Ужгород,

26.07.2016 р.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Фоторепортажі

Prev Next

Відеорепортажі

Prev Next

uba banner

Карта єпархії

   (Закарпатська область)
zakarpatie map

varfolomey

Всесвятійший Варфоломей

Архієпископ Константинополя — Нового Риму,
Вселенський Патріарх


x 247c004d

Блаженнійший Макарій

Митрополит Київський
і всієї України,
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви


 DSC1632

 

Преосвященнійший Віктор

єпископ Мукачівський і Карпатський