Єпископ Мукачівський і Карпатський УАПЦ Віктор прийняв участь у річних зборах міжнародного Православного братства лицарського ордену рівноапостольних Костянтина і Олени в м. Тепліце Чеської Республіки (+ фото, відео)

00127 травня 2017 року, в рамках візитації до Духовної місії Карпатської єпархії УАПЦ в Чеській Республіці, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єписокп Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, на запрошення керівництва міжнародного Православного братства лицарського ордену рівноапостольних Костянтина і Олени, прийняв участь в якості почесного гостя на річних зборах братства, що проходили в м. Тепліце.

На прохання високого зібрання та у відповідності до християнських традицій, Преосвященнійший владика Віктор молитовно благословив початок роботи річних зборів міжнародного Православного братства лицарського ордену в м. Тепліце, освятив святою водою відзнаки братства, які надалі вручались нагородженим, помазав освяченою олією номінантів братства та виступив з вітальним словом.

За заслуги в утвердженні та розвитку православ'я, а також за багаторічну наукову, педагогічну, благодійницьку та подвижницьку діяльність, рішенням керівництва братства владика Віктор (Бедь) був удостоєний найвищої нагороди – ордена зірки святого Костянтина Великого.

 

Участь у зборах прийняли високоповажні і титуловані особи в духовному сані з ряду Помісних Православних Церков, Гуситської Чехословацької Церкви, Римо-Католицької Церкви, державні урядовці, генерали, науковці та благодійники з країн Європейського Союзу та інших держав.
Після завершення засідання, відбулась братська трапеза та дружнє спілкування.

Історична довідка про заснування та розвиток міжнародного Православного братства лицарського ордена святих Костянтина і Олени:

Православне Братство лицарського ордену святих рівноапостольних Костянтина і Олени – це духовний православний лицарський орден, який згідно зі старими хроніками заснував римський імператор святий Костянтин Великий в 312 році, як дружину для охорони святого лабаруму (золотого спису, на якому було розміщено символ хреста, що явився у небі святому Костянтину).

Святий імператор Костянтин Великий (27.02.272 – 2.05.337) був сином цезаря Констанція Хлора, який правив Галлією і Британією, а також був співправителем імператора Західної частини Римської імперії. Свята цариця Олена (близько 250 – 330), мати імператора Костянтина, була християнкою. Майбутній правитель всієї Римської імперії - Костянтин - був вихований у повазі до християнської релігії. Його батько не переслідував християн у керованих ним країнах, у той час, як у всій решті Римської імперії християни піддавалися жорстоким гонінням з боку імператорів. Після смерті Констанція Хлора його сина Костянтина в 306 році було проголошено військами імператором Галлії та Британії. Відразу ж новий імператор проголосив у підвладних йому країнах свободу сповідання християнської віри. Ставши повновладним правителем Західної частини Римської імперії, Костянтин видав у 313 році Міланський едикт про віротерпимість, а в 323 році, коли зацарював як єдиний імператор над всією Римською імперією, поширив дію Міланського едикту і на всю східну частину імперії. Після трьохсот років гонінь християни вперше отримали можливість відкрито сповідувати свою віру в Христа. З «вічного міста» столиця була перенесена на схід, у місто Візантію, яка і була перейменована в Константинополь. Костянтин був глибоко переконаний, що лише християнська релігія може об'єднати величезну різнорідну Римську імперію. Одним із заповітних бажань імператора було знайти Животворний Хрест, на якому був розіп'ятий Господь Ісус Христос. Для цієї мети він направив до Єрусалиму свою матір - святу царицю Олену, давши їй великі повноваження і грошові кошти. Разом з Єрусалимським Патріархом Макарієм свята Олена приступила до пошуків, і Животворний Хрест був дивним чином знайдений в 326 році та шанується всіма християнами світу по сьогодні.

Православна Церква вшановує День пам'яті рівноапостольних царя Костянтина і цариці Олени 3 червня.

konstant-elena

У 1180 році Браство отримало від візантійського імператора Олексія Комнена статути та право на самоврядування.

Про початки зародження братства історик тих часів Еусебіус писав:
«Коли сонце зайшло за полудень, побачив Костянтин Великий ясний хрест з сонячних променів над сонцем, навколо нього був напис: з цим знаком переможеш. Ціле військо було свідком цього явища.
Святий Костянтин розпорядився виготовити священний лабарум (золотий спис який ніс хрест що з'явився), який охороняло 50 найхоробріших воїнів. Носій святого лабаруму ніколи не був поранений. За наполяганням святого Костянтина знак хреста був поміщений на його касці і на щитах воїнів. 28 жовтня 312 року під цим знаком хреста святий Костянтин переміг усіх свої супротивників. Це була перемога несподівана, дана самим Богом для християн. Після цієї перемоги святий царь Костянтин в 313 році в Мілані видав історичний едикт, яким дозволявся вільний розвиток християнтсва на території всієї Римської імперії.»

Перші, вибрані святим царем Костянтином, 50 хоробрих воїнів, які охороняли священний лабарум і йшли на найжорстокіші битви під охороною хреста, стали першою лицарською дружиною для охорони святого православ'я. Це братство лицарського ордену мужньо боронило святее православ'я аж до падіння Константинополя в 1453 році.
Після падіння Царгорода (Константинополя) повну духовну опіку над цим братством лицарського ордену взяла на себе Православна Церква, православні патріархи, митрополити і єпархіальні архієреї.

В європейських країнах вільно діють автокефальні православні церкви, які знаходяться у взаємному канонічному співтоваристві православних церков, як рівний з рівним. В цих країнах братство лицарського ордену святих Костянтина і Олени вільно діє і на сьогодні, виконуючи головне своє завдання – захист свтого православ'я.

На сьогодні Православне братство лицарського ордена святих Костянтина і Олени діє в 32 країнах світу, зокрема в Греції, Італії, Німеччини, Португалії, Австрії, Швейцарії, Швеції і Голландії, Чеській Республіці, Словаччини, Польщі, Республіці Сербії, Угорщині, Україні, Білорусії, Російській Федерації, США, Канаді та в інших країнах.

Православне братство лицарського ордену святих Костянтина і Олени зареєстроване та визнане на міжнародному рівні Організацією Об'єднаних Націй і Європейського Союзу як неурядова організація з дипломатичним захистом.

Емблемою Братства є грецький хрест покритий червоною емаллю. На гілках хреста знаходяться золоті букви I.H.S.V. (In Hoc Signo Vinces). По середині хреста розташований золотий медальйон з назвою Братсва і чорна візантійська орлиця, у верху якої золота корона.

На чолі Православного братства лицарського ордена обирається гроссмейстер та генеральна рада.

Резиденція Православного братства лицарського ордена святих Костянтина і Олени в Чеській Республіці розміщена в місті Тепліце.

ordenK

 

Переклад:

ordenperevod

 

Православне братство ''Лицарський орден свв. Костянтина і Олени'' в 2006 році отримало від Блаженнішого Христофора (Пулец), Архієпископа Празького, Митрополита Чеських земель і Словаччини ставропігіальний статус.

 

Православне братство лицарського ордену святих Костянтина і Олени має міжнародний статут та офіційне визнання і реєстрацію в Організації Об'єднаних Націй (http://orderofknights.org/registrace-u-osn).

Реєстраційні документи міжнародного Православного братства лицарства святих Костянтина і Олени в Організації Об'єднаних Націй (ООН):

Screenshot 1

Прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Фоторепортажі

Prev Next

Відеорепортажі

Prev Next

kemonach

Карта єпархії

   (Закарпатська область)
zakarpatie map

varfolomey

Всесвятійший Варфоломей

Архієпископ Константинополя — Нового Риму,
Вселенський Патріарх


x 247c004d

Блаженнійший Макарій

Митрополит Київський
і всієї України,
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви


 DSC1632

 

Преосвященнійший Віктор

єпископ Мукачівський і Карпатський