В Карпатській єпархії УАПЦ ушанували 285-річчя мученицького упокоєння святителя Досифея (Феодоровича), архієпископа Марамороського (+ 1733)

 DSC001112 червня 2018 року, до 285-річчя мученицького упокоєння святителя, священномученика Досифея (Феодоровича, 1648 - 1733), архієпископа Марамороського, керуючого Карпатською єпархією Константинопольського патріархату  (+ 1733), в Карпатській єпархії Української Автокефальної Православної Церкви було проведено поминальні заходи по ушануванню святого: молебень та науковий круглий стіл.

В кафедральному храмі на честь апостола українського Андрія Первозваного Карпатської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви в Ужгороді був відслужений молебень за мир і благополуччя в Україні до святителя, священномученика Досифея (Феодоровича), який очолив Преосвященніший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією УАПЦ у співслужінні протоієрея Сергія Урсти та протоієрея олександра Смоліна. Духовенство вознесли молитву за мир і благополуччя в Україні, за національну і духовну єдність української нації, перемогу Збройних сил над підступними московсько-путінськими окупантами і терористами та за утвердження єдиної Помісної Української Автокефальної Православної Церкви.

Відтак, у великій актовій залі Карпатського університету імені Августина Волошина та Ужгородської української богословської академії було проведено тематичний науковий круглий стіл. З доповіддю на тему «Подвижницька діяльність та життя святителя, священномученика Досифея (Феодоровича), архієпископа Мараморосього, керуючого Карпатською єпархією Константинопольського патріархату в 1711 – 1733 рр.» виступив Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією УАПЦ, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина, президент Міжнародної академії богословських наук, доктор юридичних наук, професор, академік.  Владика Віктор зупинився на основних етапах подвижницького життя та діяльності святителя, священномученика Досифея (Феодоровича, 1648 – 1733) та його самопожертві у відстоюванні Православної Церкви на теренах історичного Закарпаття, захисті політичних, національних та релігійних прав українців нашого краю, які на той час перебували у неволі окупаційного режиму Австрії та Королівства Угорщини. Святий підтримував національну єдність та Православну віру серед українців історичного Закарпаття, активно здійснював церковні треби та постійно проводив висвяту нових православних священиків, що дуже не подобалось окупаційному австрійському і угорському режиму. Діяльність святого, як православного архіпастиря, припала на той період, коли австрійська і угорська окупаційна влада, за активної участі Римо-Католицької Церкви та належних до неї  Мукачівської греко-католицької єпархії і греко-католицької єпархії Трансільванії, проводили жорстоку і насильницьку політику щодо утвердження римо-католицької церковної унії серед карпатських українців та заборони діяльності православних приходів і православної єпархії на історичній території Закарпаття. Святитель, священномученик Досифей (Феодорович), архієпископ Марамороський був підданий політичним репресіям, гонінням, неодноразовому ув’язненню, катуванню та забороні у священнодіянні. В числі тих хто здійснював політичне переслідування, заборону та репресії проти святого та намагались заборонити його святительську архіпастирську місію серед свого українського народу на історичній території Закарпаття були: австрійський король-імператор Карл УІ, губернатор граф Сигізмунд Корніс, єпископи греко-католицької єпархії Римського понтифікату Фегераша (Трансільванія) Іоан Григорій Патакі та Іоан Іннокентій Міку Клейна, єпископи Мукачівської греко-католицької єпархії Римського понтифікату Георгій Геннадій (Юрій) Бізанцій та Сімеон Стефан Ольшавський. Особливу активність та наполегливість щодо написання доносів, наклепів, вимог про арешт і винесення не канонічних заборон щодо святителя, священномученика Досифея (Феодоровича) виявили, зокрема, мукачівські греко-католицькі єпископи Римського понтифікату Георгій Бізанцій та його наступник Сімеон Ольшавський. Після останнього арешту і ув’язнення в катівні Хустського замку, допиту та тортур, святитель, священномученик Досифей (Феодорович) не зрадивши свого українського народу, не зрікшись Православної Церкви та відмовившись перейти до складу Греко-Католицької Церкви Римського понтифікату, мученицькі відійшов у вічність, імовірніше в кінці 1733 року. Хоча ряд джерел зазначають імовірні роки упокоєння святого і 1734 та 1735 рр. Поховання святителя і священнномученика Досифея (Феодоровича), архієпископа Марамороського, керуючого Карпатською єпархією Константинопольського патріархату відбулось на цвинтарі монастиря в с. Угля (на сьогодні Тячівського району Закарпатської області), де була розміщена його архіпастирська резиденція. Після упокоєння святого, австрійська та угорська окупаційна влада не дозволила надалі єпархіальному православному собору та Константинопольському патріархату провести вибори і висвяту нового єпископа для православних українців, які проживали на теренах історичної території Закарпаття, та надалі взагалі заборонила діяльність православних приходів та монастирів в нашому краї. За час своєї подвижницької архіпастирської діяльності, яка припала на період 1711 – 1733 рр., святитель, священномученик Досифей (Феодорович) відіграв надзвичайно важливу роль в питаннях гуртування та захисту політичних, національних і релігійних прав карпатських українців, які потрапили під гніт та поневолення австрійського і угорського окупаційного режиму, що підтримувався, зокрема, новопроголошеними греко-католицькими єпархіями Римського понтифікату на теренах історичної території Закарпаття. Не зважаючи на всі перешкоди та переслідування святитель, священномученик Досифей (Феодорович) витримав усі тортури, наругу та приниження, які по відношенню до нього робили окупанти, але до останнього свого земного подиху залишився вірним своєму карпато-українському народу, власній совісті, Православній Церкві, архіпастирському обов’язку і не став на шлях зради, а відтак залишився навічно у пам’яті вдячних нащадків і Православної Церкви взірцем високої порядності, духовності, патріотизму та святості – наголосив владика Віктор.

Участь у обговоренні доповіді та постаті святителя, священномученика Досифея (Феодоровича), архієпископа Марамороського, керуючого Карпатською єпархією Константинопольського патріархату прийняли: доктор педагогічних наук, доктор мистецтвознавства, професор, академік Іван Хланта, доктор богословських наук, професор, академік протоієрей Сергій Урста, доктор богословських наук, професор протоієрей, член-кореспондент МАБН Олександр Смолін, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент МАБН Марія Жабляк, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент МАБН Антоніна Вчорашня, доктор філологічних наук, професор Євген Нікольський, доктор філософії в галузі богослов’я, доцент, член-кореспондент МАБН протоієрей Ігор Ковальчук, магістр богослов’я Миколай Гелетюк, магістр богослов’я Василь Біксей та інші.

За результатами засідання наукового круглого столу було ухвалено відповідну резолюцію та рекомендації.

Прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Фоторепортажі

Prev Next

Відеорепортажі

Prev Next

uba banner

Карта єпархії

   (Закарпатська область)
zakarpatie map

varfolomey

Всесвятійший Варфоломей

Архієпископ Константинополя — Нового Риму,
Вселенський Патріарх


x 247c004d

Блаженнійший Макарій

Митрополит Київський
і всієї України,
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви


 DSC1632

 

Преосвященнійший Віктор

єпископ Мукачівський і Карпатський