Заява прес-служби Патріархії Української Автокефальної Православної Церкви щодо переговорного процесу між УАПЦ та УПЦ КП

pressauapc9 липня 2015 року в приміщенні Патріархії УАПЦ відбулося друге спільне засідання Комісій УАПЦ та УПЦ КП з ведення діалогу про об'єднання двох Церков. На засіданні Комісій, в якості спостерігачів від Вселенської Патріархії, були присутні єпископи Константинопольської Церкви Іларіон (Канада) та Даниїл (США). Цього ж дня відбулося й засідання архієрейського Собору УАПЦ та Патріаршої ради під головуванням Предстоятеля Церкви Блаженнійшого Макарія, митрополита Київського і всієї України.

На спільному засіданні архієрейського Собору та Патріаршої ради було розглянуто протоколи зборів кліру та віруючих усіх єпархій УАПЦ, на яких обговорювалися прийняті 8 червня 2015 року на спільному засіданні Комісій з діалогу про об'єднання пропозиції щодо об'єднання УАПЦ та УПЦ КП, висунуті здебільшого Київським Патріархатом, а також прийняті делегатами цих зібрань рішення.
Заслухавши голову комісії УАПЦ по веденню діалогу об'єднання з УПЦ КП митрополита Галицького Андрія (Абрамчука) та спираючись на рішення священства й делегатів від вірян, архієрейський Собор відхилив умову представництва від двох Церков на об'єднавчому Соборі, за якою УПЦ КП матиме 325 делегатів, а УАПЦ всього лише 82. Адже зрозуміло, що при такій квоті представництва жодна з пропозицій нашої Церкви не буде проголосована позитивно.
УАПЦ наполягає на рівній кількості делегатів від обох Церков, не беручи до уваги кількості парафій та єпископату, тим паче, що мова йде не про приєднання, а про об'єднання, на що наголошували в усіх єпархіях під час зборів, і це буде справедливим.
Архієрейський Собор та Патріарша рада, спираючись на рішення зборів священства та вірян, що пройшли в усіх єпархіях, ухвалили доповнення до пропозицій, що були прийняті на першому засіданні Комісій з ведення діалогу об'єднання, та відхилили неприйнятні.
Серед них принципові:

1. Об'єднавчий Собор повинен проходити під головуванням представника Вселенського Патріархату спільно із співголовами - Предстоятелями УАПЦ та УПЦ КП.
На думку нашої Церкви, головування на Соборі представника Вселенської Патріархії значно підвищить статус Собору та виключить можливість неприйнятних для вселенського православ'я та обох сторін об'єднання рішень, які можуть викликати нові роз'єднання. Але це вирішувати Вселенському Патріарху Варфоломію. Якщо пропозиція не приймається, тоді на Соборі головують як співголови Предстоятелі Церков, що об'єднуються, а представник Вселенського Патріарха може бути спостерігачем.

2. Нинішні назви Церков - УАПЦ та УПЦ КП, повинні бути об'єднані в одну назву "Українська Автокефальна Православна Церква Київський Патріархат". УПЦ КП була створена в 1992 році на основі УАПЦ і тому, включивши слово "Автокефальна", ми відновимо історичну справедливість, адже рух за автокефалію українського православ'я починався сто років тому з УАПЦ, а не Київського Патріархату.
Якщо ж Київський Патріархат не погоджується на таку назву (УАПЦ КП), то в такому випадку наша Церква запропонувала скасувати обидві назви - УАПЦ й УПЦ КП та прийняти нову назву "Українська Православна Церква". Представники Київського Патріархату погодились на цю назву, але з умовою зберегти інші дві назви УАПЦ і УПЦ КП як юридичні і таким чином об'єднана церква буде носити три назви. На запитання: для чого це потрібно, ми так і не отримали відповіді.
"Українська Православна Церква", така назва буде справедливою з того міркування, що УПЦ в єдності з Московською патріархією, тобто Російською Православною Церквою, як частина Церкви іншої держави, яка, до того ж, розв'язала війну проти України, повинна змінити назву "УПЦ" на відповідну до її статусу. Та це вже справа державної влади - навести порядок із використанням назв Церков, де панує цілковитий хаос.
3. Архієрейський Собор та Патріарша рада, за одностайної підтримки священнослужителів та вірян усіх єпархій (про що свідчать протоколи їхніх зібрань), відхилили пункт № 7 журналу засідання Священного Синоду УПЦ КП від 12.05.2015 року та наполягають на збереженні всіх без винятку єпархій і благочинь (деканатів) УАПЦ в їх нині існуючих межах до часу Всеукраїнського об'єднавчого Собору трьох гілок українського православ'я - УАПЦ, УПЦ КП та УПЦ. Ця позиція є зрозумілою як із церковної точки зору, так і суто людської.
Крім того, УАПЦ, як Церква соборноправна (все вирішує народ Божий), пропонує Київському Патріархату, який на увесь голос заявляє про підтримку руху України до європейської спільноти, де панує повнота демократії, процедуру демократичного обрання Предстоятеля об'єднаної Церкви. А саме: у виборах на посаду Предстоятеля в якості кандидата мають право брати участь усі архієреї обох Церков.
До цієї пропозиції може бути внесена зміна, за якою архієрейськими Соборами визначаються кандидати на посаду Предстоятеля з усіх архієреїв Церков за їхнім бажанням. Якщо ж УПЦ КП не погоджується на цю пропозицію, тоді вибори Предстоятеля слід проводити шляхом жеребкування, як те практикують інші Помісні Православні Церкви. Та Київський Патріархат цю пропозицію категорично відхилив.

4. Що стосується дати проведення об'єднавчого Собору, то її можна буде визначити лише після ґрунтовного обговорення всіх пропозицій та питань, що виникатимуть під час діалогу між відповідними Комісіями УАПЦ та УПЦ КП.
Але УПЦ Київського Патріархату не погодилася з жодною пропозицією, висунутою архієрейським Собором УАПЦ та Патріаршою радою. Єдине, що вони запропонували як компроміс, то це збільшити квоту УАПЦ на об'єднавчому Соборі вдвічі - до 164 делегатів. Але й така квота зберігає їхню перевагу удвічі й тому є неприйнятною для нашої Церкви.
Не досягнувши поставленої мети поглинання УАПЦ, Київський Патріархат припинив переговорний процес, як це було і в 2011 році, звинувативши в зриві об'єднання нашу Церкву. Але ж такими методами Церкви не об'єднуються.
І все ж, незважаючи на таку непоступливу позицію УПЦ Київського Патріархату, що вносить деструкцію в діалог, архієрейський Собор доручив Комісії з діалогу між Церквами по об'єднанню продовжувати переговори з метою узгодження пропозицій, адже Комісії для того й створені, аби їх обговорювати та узгоджувати остаточні варіанти. Це є відповідальне відношення до справи об'єднання, а не диктат із позицій тільки власних інтересів без врахування інтересів протилежної сторони. Якщо УАПЦ кількісно й менша за Київський Патріархат, то це не означає, що останній повинен ставитися до нас зневажливо, постійно принижуючи повноту нашої Церкви, виставляючи ледве не ворогами України. Таке ставлення недопустиме не лише під час переговорного процесу, який є доленосним, а й взагалі в стосунках між Церквами. Адже Христос сказав: "Полюбіть і ворогів своїх".

5. Комісія УПЦ Київського Патріархату запропонувала відзначити річницю хрещення Руси-України, 1000-ліття упокоєння св. рівноапостольного князя Володимира та мученицької кончини святих князів-страстотерпців Бориса й Гліба 28 липня 2015 року спільним святкуванням в м. Києві звершенням Божественної літургії у Володимирському Соборі та хресної ходи до пам'ятника св. Володимиру і молебня біля нього.
Архієреї та члени Патріаршої ради відхили цю пропозицію, тому що ще раніше було прийнято рішення про відзначення цих важливих для Церкви дат богослужінням у кафедральному соборі нашої Церкви - Андріївському храмі в Києві та в Свято-Преображенському монастирі в Івано-Франківській єпархії й проведено підготовчі заходи.

6. Архієрейський Собор та Патріарша рада УАПЦ доручили Комісії УАПЦ вести переговори про об'єднання в тристоронньому форматі - з представниками як УПЦ КП, так і УПЦ. Лише об'єднання всіх гілок українського православ'я, над чим нам слід працювати не голослівно, а на ділі, враховуючи особливості кожної із сторін, може насправді покласти край розділенню. Така об'єднана Помісна Церква, утворена на грунті братерської любові й згоди, а не з примусу та врахування пропозицій лише однієї сторони, стане справжньою духовною опорою української Держави і не спричинить до нових роз'єднань та протистоянь. Цей фактор треба враховувати перш за все, коли ведеться мова про об'єднання, щоб не повторити помилок попередніх років.

7. В заяві прес-центру Київського патріархату говориться, що "Архієреї УАПЦ своєю позицією фактично відкинули всі ті поради, які були їм надані щодо об'єднання і шляху виходу з ізоляції. Навряд чи після такого демаршу в осяжному майбутньому владикам УАПЦ можна буде сподіватися на бажання Вселенського Патріарха мати з ними будь-яку справу".
З ким Вселенському Патріарху мати справу, вирішувати Їх Всесвятості Варфоломію. Тим паче, що за кілька днів до спільного засідання архієрейського Собору та Патріаршої ради, Предстоятель УАПЦ митрополит Макарій та митрополит Галицький Андрій мали конструктивну зустріч із представниками Вселенської Патріархії.

8. УПЦ КП постійно апелює до даних замовних соціологічних опитувань, за якими УАПЦ має лише 1,5 відсотка підтримки серед опитуваних, виставляючи це як думку всього українського суспільства. Але, якщо це й так, що викликає сумніви, то це не означає, що нашу Церкву треба ліквідувати тому, що в когось більший відсоток підтримки. Уподобання людей достатньо часто змінюються, відповідно до кон'юнктури даного часу, а Церква Христова незмінна, якщо навіть змушена піти в катакомби.
В УАПЦ не вважають, що Церква перебуває в стані занепаду. Навпаки, утворюються нові єпархії, по всіх єпархіях неухильно збільшується кількість парафій. Очевидно, це стривожило Київський Патріархат, який хоче одноосібно панувати в українському православ'ї.
УАПЦ зараз отримала нове дихання й провокативні заклики очільників Київського Патріархату до автокефального священства відступатися від рідної Церкви та переходити в КП не спрацюють. Як показали збори, що пройшли в усіх єпархіях та благочиннях, архієреї, священики й віруючі Української Автокефальної Православної Церкви як ніколи згуртовані і єдині в прагненні розбудовувати й розвивати свою Церкву. Ніякі процеси, що відбуваються в Україні, не повинні зупиняти розвиток структур православних Церков, бо це буде лише на шкоду українському православ'ю.
В той же час, УАПЦ не зупиняє процесу об'єднання українського православ'я в єдину Помісну Православну Церкву в Україні й докладе для цього всіх зусиль, що від неї залежатимуть. Але УПЦ Київського Патріархату слід відмовитися від політики диктату й агресії, а вести діалог цивілізованими методами.

14 липня 2015 р.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Фоторепортажі

Prev Next

Відеорепортажі

Prev Next

uba banner

Карта єпархії

   (Закарпатська область)
zakarpatie map

varfolomey

Всесвятійший Варфоломей

Архієпископ Константинополя — Нового Риму,
Вселенський Патріарх


x 247c004d

Блаженнійший Макарій

Митрополит Київський
і всієї України,
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви


 DSC1632

 

Преосвященнійший Віктор

єпископ Мукачівський і Карпатський