Єпископ Мукачівський і Карпатський УАПЦ Віктор відслужив заупокійну літію за полеглими жертвами Закарпаття до 80-х роковин початку окупації Карпатської України Королівством Угорщини в листопаді 1938 року

agresiyamogor12 листопада 2018 року, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, голова Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України в ХХ столітті, в архієрейській резиденції в м. Ужгороді, відслужив вечірню заупокійну літію за жертвами Закарпаття до 80-х роковин початку поетапної окупації Карпатської України профашистським режимом Королівства Угорщини в період 02 – 12 листопада 1938 – 14 березня 1939 рр.

В Карпатській єпархії УАПЦ молитовно вшанували світлу пам’ять українського патріота та письменника Іваном Котляревським до 180-х роковин з дня його упокоєння

kotlyar10 листопада 2018 року, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, в архієрейській резиденції в м. Ужгороді, відслужив вечірню заупокійну літію  за українським патріотом, культурним і громадським діячем, педагогом, письменником, поетом, драматургом та першим класиком нової української літератури Іваном Петровичем Котляревським (29.08. (09.09.) 1769, Полтава, Україна під окупацією Російської імперії – 29.09. (10.11.) 1838, Полтава, Україна під окупацією Російської імперії) до 180-х роковин з дня його упокоєння.

Керуючий Карпатською єпархією УАПЦ єпископ Віктор відслужив заупокійну молитву за українським філософом і богословом Григорієм Сковородою до 224-х роковин з дня його упокоєння

skovoroda19 листопада 2018 року, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, в архієрейській резиденції в м. Ужгороді, відслужив заупокійну молитву за українським філософом, борцем за національну і державну незалежність української нації, поетом, педагогом, богословом Григорієм Савичем Сковородою (22.11. (03.12.)1722, Чорнухи, Полтавщина, Україна під окупацією Російської імперії – 29.10. (09.11.)1794), Іванівка, Харківщина під окупацією Російської імперії) до 224-х роковин з дня його упокоєння.

Керуючий Карпатською єпархією УАПЦ єпископ Віктор та представники духовенства єпархії відслужили заупокійні панахиди на кладовищах Закрпатської області

pamsvitchЗа давньою духовною традицією на Закарпатті, духовенство та вірні різних конфесій щорічно 1 листопада поминають і вшановують спочилих у Бозі своїх рідних та близьких, служать поминальні заупокійні панахиди, приводять до ладу могили та запалюють на них поминальні лампадки.

В Карпатській єпархії УАПЦ молитовно вшанували жертви профашистського режиму Королівства Угорщини на теренах Карпатської України до 74-річчя звільнення краю від мадярської окупації

rtytryry28 жовтня 2018 року, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, голова Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України в ХХ столітті, в архієрейській резиденції в м. Ужгороді, відслужив заупокійну літію за всіма жертвами профашистського окупаційного режиму Королівства Угорщина на території Карпатської України (Закарпаття), які були політично репресовані, закатовані та убиті мадярським окупаційним режимом в період з 29 жовтня 1938 року по 28 жовтня 1944 рр., до 74-річчя звільнення краю від мадярських терористів та окупантів.

Єпископ Мукачівський і Карпатський УАПЦ Віктор відслужив літію за батьком Василем Бедь до 88-річчя з Дня його народження

6756756728 жовтня 2018 року, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, в архієрейській резиденції в Ужгороді, відслужив ранкову заупокійну літію за батьком Василем Івановичем Бедь (28.10.1930, с. Тюшка, Воловецький повіт Марамороського комітату Підкарпатської Русі (Карпатської України) під анексією Чехословацької Республіки – 17.10.2011, м. Всеволжськ Ленінградської області Російської Федерації) до 88-річчя з Дня його народження.

80-річчя проголошення автономії Карпатської України

golovna32165432111 жовтня виповнюється 80 років від проголошення автономії нашого краю у складі першої Чехословацької республіки. Уперше за багато століть закарпатські українці набули власної державності – наразі у формі автономії. Але, щоб увійти до цього здобутку довелося чекати і боротися довгі два десятиліття. Власне, усе міжвоєнне двадцятиліття на Закарпатті було для місцевих українських сил суцільною боротьбою за автономію як за перший етап утвердження української державності.

100-річчя проголошення Західноукраїнської Народної Республіки та національне самовизначення українців Закарпаття в 1918 - 1919 рр.

44693927 517637478662780 2294995133004775424 nВ жовтні – листопаді 1918 року процеси розпаду Австро-Угорської імперії перейшли в завершальну фазу. Поряд із іншими поневоленими імперією народами, питання про своє національне самовизначення та відновлення своєї української державності підняли і українці (русини) Галичини, Закарпаття і Буковини.


18 жовтня 1918 року в приміщенні Народного Дому у Львові було зібрано українські представницькі збори, (Українську Національну Раду), в якій взяло участь приблизно 500 осіб.
До її складу входили всі українські депутати обох австрійських палат (Палати послів і Палати Панів), крайових сеймів Галичини й Буковини, представники єпископату, по три представники українських партій з цих земель; крім того, кооптовано видатніших непартійних фахівців, представників молоді, проведено вибір від повітів та міст і дано місце представництву національних меншостей, які цим правом не скористалися. Усього Рада мала 150 членів (планувалось: всього — 226, з них (пропорційно до відсотку від загальної кількості громадян) українці — 160, поляки — 33, євреї — 27, німці — 6).
19 жовтня 1918 року було проголошено Прокламацію Української Національної Ради, у якій йшлося про утворення Української держави на українських етнічних землях у складі Австро-Угорщини, необхідність підготовки Конституції, у якій визнавалось за національними меншинами, які мали обрати до УНР своїх представників, право на національно-культурну автономію. Передбачалось, що до складу Західноукраїнської Народної Республіки мала б увійти також "українська полоса північно-східної Угорщини" – історичної території Закарпаття.
13 листопада 1918 року Українська Народна Рада затвердила конституційні основи новоствореної держави – "Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії", у якому, зокрема, йшлося про належність до Західноукраїнської Народної Республіки українських частин колишніх угорських комітатів Закарпаття: Спіш, Шаріш, Земплин, Унґ, Берег, Угоча та Мараморош. 
І хоча ще 9 жовтня 1918 року, (в умовах іще існування Австро-Угорської імперії), після віча в Ужгороді було створено Руську (Українську) Народну Раду, яка поставила питання про автономію для русинів Угорської Русі, та вже 8 листопада на вічі у Старій Любовні (Пряшівщина) та Ясіня (Мараморощина) українці нашого краю вимагали виходу зі складу Королівства Угорщини та об’єднання нашого краю з Україною. Свої претензії на частину земель Закарпаття висловило і Королівство Угорщини, а після 28 жовтня 1918 року – і новопроголошена Чехословацька Республіка.
8 листопада 1918 року на загальнонародних зборах в Ясиня було проголошено з’єднання з Україною та створення власного органу влади – Української Народної Ради, яку очолив Степан Клочурак.
За входження Закарпаття до складу України також висловились народні збори та створені Руські (Українські) Народні Ради в Хусті – 10.11.1918 р., Бардієві – 17.11.1918 р., Свиднику – 29.11.1918 р., Стропковому – 30.11.1918 р., Лаборці – 02.12.1918 р., Сваляві - 08.12.1918 р., Сиготі – 18.12.1918 р., Ясіня – 08.01.1919 р. та Хусті – 22.01.1919 р.
У цей же час, як згадував громадсько-політичний діяч Карпатської України Августин Штефан (1893–1986): «Мадярофільський адвокат – Іван Гощук скликав на день 18 грудня 1918 збори гуцулів до Сигота, щоби проголосити вірність Мадярщині. Однак гуцули не дали йому докінчити промови, стягли його з трибуни і поставили рахівського адвоката д-ра Михайла Бращайка на голову зборів. Збори проголосили з'єднання Закарпаття з Україною і вибрали Марамороську Руську (Українську) Народну Раду, яка присягла на синьо-жовтий прапор і заявила, що буде завжди боронити права українського народу.
До складу Марамороської Руської (Української) Ради було обрано: адвоката, доктора права Михайла Бращайка (голова), адвоката із Рахова, доктора права Августина Штефана (заступник голови), професора гімназії з Сигота о. Андрія Медведського та з Ясіня – Василя Климпуша (писарі), адвоката, доктора права – Юлія Бращайка (касир), з Ясіня – Стефана Клочурака, з Сигота – Антона Грабара та Івана Гощука, з Вільхівців - Михайла Андрашка, з Ремет - о. Петра Долиная, з Рахова – Стефана Тівадара, Євгена Пуза та з Ізи – Василя Кеменя.
Створена у Сиготі Руська (Українська) Народна Рада розпочала підготовку до скликання на 21 січня 1919 року загального конгресу "всіх русинів» Угорської Русі у Хусті для ухвалення всенародного рішення про входження Закарпаття до складу єдиної Соборної Держави України.
Та міжнародна ситуація не сприяла тому, щоб питання національного самовизначення українців (русинів) Закарпаття та входження краю до складу України були вирішені позитивно. Західноєвропейські держави, діючи в інтересах Королівства Румунії, Польської Республіки та Чехословацької Республіки, вирішили інакше розпорядитись долею нашого краю та більше ніж 500 000-тисячним українським населенням тогочасного Закарпаття. Тож за таких умов українці тогочасного Закарпаття не мали ні достатніх міжнародно-дипломатичних важелів, ні могутньої армії, ні міжнародної підтримки для захисту своїх національних прав, а Західноукраїнська Народна Республіка та Українська Народна Республіка на той час були ослаблені в наслідок чужинської військової агресії із Заходу та Сходу.
У січні 1919 року, за згоди та підтримки Західноєвропейських держав, Закарпаття було окуповано військами Королівства Румунії та Чехословацької Республіки та за умовами Сен-Жерменського мирного договору від 10 вересня 1919 року передано до складу новопроголошеної Чехословацької Республіки на правах широкої адміністративно-територіальної автономії та частково (частини Мараморощини із Сиготом) до складу Королівства Румунії (теж з правами автономії для українців в складі Румунії). Однак питання автономії для українців у складі Чехословацької Республіки не вирішувалось упродовж 19 років, а коли було вирішене, то це вже було запізно для захисту національних прав від агресії Королівства Угорщини в 1938/1939 – 1944 рр., а в складі Румінії питання української автономії не було вирішено взагалі.

Віктор Бедь,
голова Закарпатського обласного товариства
борців за незалежність України в ХХ столітті

В Карпатський єпархії УАПЦ відслужили молебень до святителя, священномученика Василя Липківського, Митрополита Київського і всієї України до 97-річчя його архієрейської висвяти

lipkivsky21 жовтня Преосвященнійший Віктор (Бедь) єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви в архієрейській резиденції в Ужгороді відслужив молебень до святителя, священномученика Василя Липківського, Митрополита Київського і всієї України, Першоієрарха Української Автокефальної Православної Церкви з нагоди 97-річчя його обрання на Всеукраїнському Помісному Соборі УАПЦ (14 – 30.10.1921) Митрополитом Київським і всієї України, Першоієрархом УАПЦ (21.10.1921), а відтак наречення (22.10.1921) та урочистої архієрейської хіротонії в соборі святої Софії в м. Києві (23.10.1921).


У молитві владика Віктор просив у святого молитовного заступництва перед Отцем нашим Небесним за мир і благополуччя в Україні, за перемогу Українського війська над підступними московсько-путінськими окупантами і терористами, за збереження життя всіх українських воїнів-захисників і полонених, за подолання розділення серед українських християн та утвердження єдиної Помісної Автокефальної Української Церкви.

Прес-служба 
Карпатської єпархії УАПЦ

Керуючий Карпатською єпархією УАПЦ єпископ Віктор відслужив літію за Гетьманом України Пилипом Орликом до 346-річчя з Дня його народження

21 жовтня 2018 року, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, в архієрейській резиденції в м. Ужгороді, відслужив заупокійну літію за українським патріотом, політичним, державним і військовим діячем, борцем за національну і державну незалежність української нації, Гетьманом України (1710 – 1742) Пилипом 1330960617Степановичем Орликом (11 (21).10.1672, Косута, Західно-Північна Україна – 24.05.1742, Ясси, Молдова) до 346-річчя з Дня його народження.
У молитві до Господа Бога владика Віктор просив прощення всіх земних провин, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиком, дарування його душі вічного спокою та життя.


Довідково:

ГЕТЬМАН ПИЛИП ОРЛИК ТА ЙОГО КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Після смерті Гетьмана України Івана Мазепи (21.09 (02.10).1709) та частина козаків, яка пішла з ним у вигнання, залишилася без керівника. Постала потреба обрати нового Гетьмана.
05 квітня 1710 р. в Бендерах (Молдова) відбулася козацька рада. Гетьманом України було обрано найближчого сподвижника Івана Мазепи - генерального писаря його уряду Пилипа Орлика.
УХВАЛЕННЯ "ПАКТІВ І КОНСТИТУЦІЙ ЗАКОНІВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО"
Під час козацької ради 05 квітня 1710 р. було схвалено документ "Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького" (згодом цей документ назвали "Конституцією Пилипа Орлика").
Основу "Пактів і конституцій..." становила угода між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу, про взаємні права та обов'язки.
Основні положення статей Конституції Пилипа Орлика:
проголошувалася незалежність України від Московії та Речі Посполитої;
обумовлювалися протекція шведського короля та союз із Кримським ханством;
територія України визначалася згідно зі Зборівським договором 1649 р.;
козакам поверталися їхні традиційні території в Подніпров'ї;
при гетьманові утворювалася Генеральна рада із законодавчою владою, яка складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців;
рада збиралася тричі на рік - на Різдво, Великдень, Покрову;
справи про кривду гетьманові та провини старшини розглядав Генеральний суд, до якого гетьман не мав права втручатися;
державна скарбниця і майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі;
встановлювалася виборність полковників, сотників із наступним їх затвердженням гетьманом;
спеціальна комісія мала здійснювати ревізію державних земель, якими користувалася старшина, а також повинностей населення; гетьман мав захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.
Проголосивши Україну незалежною республікою, Конституція Пилипа Орлика стала найвищим щаблем тогочасної політичної думки не тільки в Україні, а й взагалі у Європі, бо жодна з країн на той час не мала подібних документів.
Конституція значно обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу - Генеральної ради. У ній було закладено підвалини принципу поділу влади на виконавчу й судову гілки, впроваджувалася виборність посад. Такі особливості документа далекоглядно передбачали майбутні напрямки розвитку демократичних держав.

Прес-служба 
Карпатської єпархіїУАПЦ.

Фоторепортажі

Prev Next

Відеорепортажі

Prev Next

uba banner

Карта єпархії

   (Закарпатська область)
zakarpatie map

x 247c004d

Блаженніший Епіфаній

Митрополит Київський
і всієї України, Предстоятель
Православної Церкви України


 DSC1632

 

Преосвященнійший Віктор

єпископ Мукачівський і Карпатський