27 вересня - Воздвиження Чесного Хреста Господнього

47364Святий хрест – це вічно живий символ безконечної Божої любо¬ві до нас, символ Христової жертви, символ нашого спасіння, символ Христової перемоги над смертю і дияволом. Віддаючи честь святому хресту, ми віддаємо честь Хрис¬товій жертві, мукам і смерті. Кладучи на собі знак святого хреста, ми кожного разу визнаємо свою віру в нашого Спасителя.

Східна Церква так високо почитає святий хрест, що встано¬вила в його честь аж кілька празників у році. Найбільший празник у честь святого Господнього хреста — це празник Всесвітнього Воздвиження Чесного і Життєдайного Хреста. Тож погляньмо на історію його установлення та на різні обряди воздвиження.
Історія встановлення празника
Свято Воздвиження Чесного Хреста належить до дуже дав¬ніх празників, але, як історія знайдення святого Господнього Хрес¬та, так й історія встановлення празника покриті різними легендами і тут нелегко відрізнити історичну дійсність від звичайної легенди.
Треба зауважити, що у святкуванні цього свята не йдеться про звичайне почитання-поклоніння святому хрестові, яке буває в Хрестопоклонну неділю. Тут ідеться про зміст свята та про що говорить сама назва празника: воздвиження, що значить ПІД¬НЕСЕННЯ, тобто окремий урочистий обряд почитання і прославляння святого хреста.
Історики погоджуються, що передусім дві події сприяли встановленню цього свята: віднайдення свя¬того Господнього хреста в IV ст. і його повернення з перської неволі в VII столітті.
Встановленню свята Воздвиження передувало віднайдення святого хресного дерева, на якому помер Ісус Христос. Християн¬ська традиція передала нам кілька різних переказів щодо віднайдення святого хреста, з яких аж три приписують це святій Єлені († к. 330), матері цісаря Костянтина Великого. Віднайдення святого хреста мало бути в 326 році.
Історики, які згадують про віднайдення святого хреста, нічого не говорять про його перше воздвиження відразу після віднайдення. Грецька Церква відзначає пам'ять віднайдення святого хреста 6 березня. Цей церковний празник у Пролозі має назву: "Віднайдення Чесного Хреста, що його віднайшла блаженна Єлена". Латинська Церква святкувала цю подію 3 травня, але при реформі празників за папи Івана XXIII у 1960 році це свято викреслено з церковного календаря.
Свій початок свято бере від освячення храму Гос¬поднього Воскресіння, який збудував святий Костянтин Великий на Голгофі в Єрусалимі. Це освячення відбулося дуже урочисто за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня (за старим стилем) 335 року. Наступ¬ного дня після посвячення храму було урочисте воздвиження від¬найденого святого хресного дерева. Під час воздвиження народ багато разів просив: "Господи помилуй". Відтоді Східна Церква щорічно святкує пам'ять посвячення храму Господнього Воскре¬сення за старим стилем 13 вересня, а празник Воздвиження Чесного Хреста 14 вересня.
Друга важлива подія, що зробила загальним празник Воздви¬ження на Сході й на Заході, – це повернення святого Господнього хреста з перської неволі. Перський цар Хозрой у 614 році завоював Єрусалим і забрав Господній хрест до своєї столиці в Ктесифоні. Через чотирнадцять років цісар Іраклій (610-641) після перемоги над персами відшукав святий хрест і приніс його до Єрусалима, де 14 вересня (за старим стилем) відбулося друге врочисте воздвиження-піднесення свя¬того хреста. Оскільки празник Воздвиження нагадував про Христове розп'яття і смерть і прирівнювався до Великої п'ятниці, то від найдавніших часів свята Церква наказувала в цей день дотримуватися строгого посту.
Крім празника Воздвиження, наша Церква віддає честь святому хресту ще в Хрестопоклонну неділю. Цього дня, як і на Воздви¬ження, на утрені відбувається винесення святого хреста і покло¬ніння йому, але без обряду воздвиження — піднесення, яке є тільки на празник Воздвиження.
7 травня (20 травня за н.ст.) Східна Церква вшановує пам'ять "Явління знамена Чесного хреста на небі в Єрусалимі". За святого Кирила Єруса-лимського 351 року в часі П'ятидесятниці на небі з'явився святий хрест, що сягав від Голгофи аж до Елеонської гори.
Обряди Воздвиження святого хреста
Особлива риса празника Воздвиження — це врочисте віддання прилюдної честі святому хресту через окремий обряд піднесення під час утрені празника. Протягом віків у Східній Церкві витвори¬лися різні обряди воздвиження святого хреста. Тут згадаємо деякі з них та їхні важливіші моменти.
Обряд святого Афанасія на Атосі
Він записаний в Апостолі тієї Лаври з Х-ХІ ст. Цей обряд дуже простенький. Патріарх, стоячи на амвоні, — у той час амвони ще стояли посередині церкви — підносить святий хрест при співі народу "Господи помилуй".
Обряд гори Синай
Він знаходиться у Синайському канонарі з X ст. і відбувався так: спочатку співають п'ять тропарів, потім на амвон виходить архієпископ, бере святий хрест, повертається на схід, робить ним тричі хресне знамено і мовчки творить перше піднесення — від своїх грудей дуже поволі підносить святий хрест аж над свою голову. У той час, як він підносить святий хрест, народ співає 50 разів "Господи помилуй", і стільки ж само "Господи помилуй", коли опускає святий хрест вниз. Так само відбувається друге піднесення на південь, третє на захід і четверте на північ. При кожному піднесенні народ співає сто разів "Господи помилуй". Після останнього воздвиження настає поклоніння святому хресту при співі кондака празника "Вознесися на хрест".
Константинопольський обряд
Його подає константинопольський типікон Евергетицького мо¬настиря за рукописом з XII сторіччя. Цей обряд подібний до синай¬ського з тією різницею, що перед воздвиженням співається тільки тропар "Спаси, Господи". Патріарх підносить святий хрест не чотири, а п'ять разів, тобто на всі сторони світу і п'ятий раз знову на схід. При кожному воздвиженні сто разів співають "Господи помилуй".
Обряд воздвиження на Русі
У пам'ятках нашої Церкви цей обряд уже згадується в XIII ст. У давні часи воздвиження святого хреста відбувалося тільки в єпископських кафедрах і великих соборах, де був єпископ і багато священиків. Патріарший Собор 1276 року дозволив здійснювати воздвиження у всіх церквах. Митрополит Кипріян (1381 – 1382 і 1390 – 1406) у своєму "Поученні руському духовенству" пише: "А щодо воздвиження Чесного хреста, то в кожній церкві, по цілій землі, де живуть християни, хрест воздвигають, хоча б був один священик, на славу чесного і життєдайного хреста".
Опис обряду воздвиження наші пам'ятки подають з XV і XVI ст. Винос святого хреста в часі великого славослов'я на утрені та прошення потрійної єктенії в часі воздвиження, — відбуваються, як і сьогодні. Було п'ять воздвижень з усіх сторін тетраподу, а останнє воздвиження ще раз на схід. Під час кожного воздвиження народ співав сто разів "Господи помилуй". Обряд закінчувався поклонінням і цілуванням святого хреста при співі кондака "Вознесися на хрест" і трикратнім "Хресту Твоєму".
Богослужіння свята Воздвиження Чесного Хреста — це ве¬личний гімн у честь святого хреста. Тут святий хрест безнастанно величається і славиться як знамено перемоги, сили і спасіння. "Радуйся, життєносний хресте, — каже стихира на стиховні ве¬чірні празника, — благочестя непобідна побідо, брамо райська, вірних кріпосте, Церкви охороно!
Свято Воздвиження нагадує нам про наш обов'язок почитати святий хрест, любити й визнавати. "Не стидаймося Христового хреста, — каже святий Кирило Єруса¬лимський, — хоча б хтось його укривав, але ти явно клади його на своєму чолі, щоб демони, бачачи царський знак, дрижали й далеко втікали. Роби цей знак, коли ти їси і п'єш, коли сидиш, лежиш, встаєш або ходиш, словом, при кожній нагоді". А святий Іван Золотоуст у Проповіді про цвинтар і хрест каже: "Хрест — трофей проти бісів, оружжя проти гріха, меч, що ним Христос проколов змія. Хрест — воля Вітця, слава Єдинородного, радість Духа, окраса ангелів, укріплення Церкви, похвала Павла, твердиня святих, світло всієї вселеної".

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Фоторепортажі

Prev Next

Відеорепортажі

Prev Next

uba banner

Карта єпархії

   (Закарпатська область)
zakarpatie map

varfolomey

Всесвятійший Варфоломей

Архієпископ Константинополя — Нового Риму,
Вселенський Патріарх


x 247c004d

Блаженнійший Макарій

Митрополит Київський
і всієї України,
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви


 DSC1632

 

Преосвященнійший Віктор

єпископ Мукачівський і Карпатський