Єпископ Мукачівський і Карпатський Віктор відслужив молебень до священномученика Василя (Липківського), Митрополита Київського і всієї України з нагоди 95-річчя Першосвятительської висвяти

0876itled-121 жовтня, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви відслужив ранковий молебень до священномученика Василя (Липківського) (07(19).03.1864 – 27.10.1937) , Митрополита Київського і всієї України, Першоієрарха відродженої прабатьківської Української Автокефальної Православної Церкви (21.10.1921 – 27.10.1937) з нагоди 95-річчя його митрополичого обрання та висвячення висвячення.

У молитві владика Віктор просив у святого молитовного заступництва перед Господом Богом за Українську Націю, Українську Державу та Українську Церкву. За те, щоб Всемилостивий Отець наш Небесний дарував нам мир та благополуччя, найшвидшу пермогу Українського війська над підступними московсько-путінськими окупантами і терористами, за збереження життя кожного українського воїна, добровольця, волонтера, мирних співвітчизників, які у наші дні боронять земну, Богом дану нам, Вітчизну Україну від московського ординця. За благословення Господо Богом чим найшвидшого подолання розділення серед українських православних і утвердження єдиної Помісної Автокефальної Української Православної Церкви.

Прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ

Із життя священномученика Василя (Липківського),
Митрополита Київського і всієї України, Першоієрарха УАПЦ

Митрополит Василь (в миру: Василь Костянтинович Липківський; 07 (19) березня 1864, село Попудня, нині Монастирищенського району Черкаської області — 27 листопада 1937, Київ) — священномученик, український релігійний діяч, церковний реформатор, проповідник, педагог, публіцист, письменник і перекладач, борець за автокефалію українського православ'я, перший митрополит Київський і всієї України відродженої в 1917 - 1921 роках прабатьківської Української Автокефальної Православної Церкви.
У 1919–1927 рр. — останній настоятель та доглядач Софії Київської. За визначенням академіка Агатангела Кримського —«апостол українського релігійно-національного відродження».
За час митрополичого служіння доклав надзвичайних зусиль до розбудови Української Православної Церкви та спромігся перетворити її на впливовий фактор життя тогочасного українського суспільства, за часів Української Народної Республіки (1918 – 1921) та за свого життя в умовах московської комуністично-радянської окупації України (УРСР) (1921 – 1937). Відвідав з особистими візитами понад 400 парафій відродженої прабатьківської Української Автокефальної Православної Церкви, де зустрічався з вірними УАПЦ та проповідував. Здійснив численні переклади українською мовою богослужбової та релігійної літератури. Є автором «Історії Української церкви».
За належність до Української Авткефальної Православної Церкви та її очолення, у віці 73 років, 27 листопада 1937 року був розстріляний за вироком «трійки» НКВС московського окупаційного комуністично-радянського режиму. Точне місце поховання невідоме (на Лук'янівському цвинтарі в Києві встановлено символічний пам'ятний хрест). 1989 року реабілітований «за відсутністю складу злочину». Рішенням Помісного Собору Української Автокефальної Православної Церкви канонізований 27 листопада 1997 року Василь (Липківський), Митрополит Київський і всієї України, Першоієрарх УАПЦ був кананізований в лику священномученика.
14 – 30 жовтня 1921 року, Всеукраїнський Православний Церковний Собор, який проходив у Святій Софії м. Києва, підтвердив та проголосив відродження Української Автокефальної Православної Церкви, наголосив на непідлеглості Церкви керівництву інших церков і визнав примусовий перехід Української Церкви під зверхність Московського патріархату 1686 року аморальним та неканонічним актом. Сакральною мовою Церкви була визнана українська. Склад Собору втілював принцип соборноправності: приблизно сьома частина його делегатів були священнослужителями, решта — миряни, і серед них академікиАгатангел Кримський та Сергій Єфремов, професори Володимир Чехівський, Василь Данилевич, Григорій Стороженко та Петро Стебницький, композитор Кирило Стеценко, письменники Людмила Старицька-Черняхівська та Григорій Косинка.
21 жовтня 1921 року, на Всеукраїнському Православному Церковному Соборі, протоієрей отець Василь (Липківський) таємним голосуванням майже одноголосно був обраний на посаду єпископа-митрополита та Першоієрарха відродженої прабатьківської Української Автокефальної Православної Церкви.
Всеукраїнський Православний Церковний Собор, за канонічною церковною практикою стародавньої Александрійської Церкви — покладанням рук усього духовенства — висвятив свого першого єпископа Василя (Липківського) й обрав його главою Української Автокефальної Православної Церкви — Митрополитом Київським і всієї України. Після цього була висвячена українська ієрархія й затверджені головні засади життя Української церкви, такі, як автокефалія, відокремлення від держави, соборність, а також — рідна українська мова в храмах та в церковних школах. Таким древнім християнським чином отець Василь (Липківський) став митрополитом і приступив до реформації УАПЦ.

За матеріалами ЗМІ

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Фоторепортажі

Prev Next

Відеорепортажі

Prev Next

kemonach

Карта єпархії

   (Закарпатська область)
zakarpatie map

varfolomey

Всесвятійший Варфоломей

Архієпископ Константинополя — Нового Риму,
Вселенський Патріарх


x 247c004d

Блаженнійший Макарій

Митрополит Київський
і всієї України,
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви


 DSC1632

 

Преосвященнійший Віктор

єпископ Мукачівський і Карпатський