Керуючий Карпатською єпархією УАПЦ єпископ Віктор відслужив літію за Гетьманом України Пилипом Орликом до 346-річчя з Дня його народження

21 жовтня 2018 року, Преосвященнійший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, в архієрейській резиденції в м. Ужгороді, відслужив заупокійну літію за українським патріотом, політичним, державним і військовим діячем, борцем за національну і державну незалежність української нації, Гетьманом України (1710 – 1742) Пилипом 1330960617Степановичем Орликом (11 (21).10.1672, Косута, Західно-Північна Україна – 24.05.1742, Ясси, Молдова) до 346-річчя з Дня його народження.
У молитві до Господа Бога владика Віктор просив прощення всіх земних провин, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиком, дарування його душі вічного спокою та життя.


Довідково:

ГЕТЬМАН ПИЛИП ОРЛИК ТА ЙОГО КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Після смерті Гетьмана України Івана Мазепи (21.09 (02.10).1709) та частина козаків, яка пішла з ним у вигнання, залишилася без керівника. Постала потреба обрати нового Гетьмана.
05 квітня 1710 р. в Бендерах (Молдова) відбулася козацька рада. Гетьманом України було обрано найближчого сподвижника Івана Мазепи - генерального писаря його уряду Пилипа Орлика.
УХВАЛЕННЯ "ПАКТІВ І КОНСТИТУЦІЙ ЗАКОНІВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО"
Під час козацької ради 05 квітня 1710 р. було схвалено документ "Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького" (згодом цей документ назвали "Конституцією Пилипа Орлика").
Основу "Пактів і конституцій..." становила угода між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу, про взаємні права та обов'язки.
Основні положення статей Конституції Пилипа Орлика:
проголошувалася незалежність України від Московії та Речі Посполитої;
обумовлювалися протекція шведського короля та союз із Кримським ханством;
територія України визначалася згідно зі Зборівським договором 1649 р.;
козакам поверталися їхні традиційні території в Подніпров'ї;
при гетьманові утворювалася Генеральна рада із законодавчою владою, яка складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців;
рада збиралася тричі на рік - на Різдво, Великдень, Покрову;
справи про кривду гетьманові та провини старшини розглядав Генеральний суд, до якого гетьман не мав права втручатися;
державна скарбниця і майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі;
встановлювалася виборність полковників, сотників із наступним їх затвердженням гетьманом;
спеціальна комісія мала здійснювати ревізію державних земель, якими користувалася старшина, а також повинностей населення; гетьман мав захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.
Проголосивши Україну незалежною республікою, Конституція Пилипа Орлика стала найвищим щаблем тогочасної політичної думки не тільки в Україні, а й взагалі у Європі, бо жодна з країн на той час не мала подібних документів.
Конституція значно обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу - Генеральної ради. У ній було закладено підвалини принципу поділу влади на виконавчу й судову гілки, впроваджувалася виборність посад. Такі особливості документа далекоглядно передбачали майбутні напрямки розвитку демократичних держав.

Прес-служба 
Карпатської єпархіїУАПЦ.