В Карпатської єпархії в Ужгороді відслужили літію за Святійшим Мстиславом Скрипником, патріархом УАПЦ

mstyslav00112 червня керуючий адміністратор Карпатської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, настоятель академічного храму апостола українського Андрія Первозванного в Ужгороді архімандрит Віктор Бедь відслужив заупокійну літі за видатним українським громадським, церковним діячем, патріархом Київським і всієї України УАПЦ (06.06.1990 – 11.06.1993), першоієрархом УАПЦ в Діаспорі (1969 – 1993), що перебуває у канонічній єдності із Вселенським патріархатом вічнопам'ятним Святійшим Мстиславом Скрипником (10.04.1898 – 11.06.1993) з нагоди 22-х роковин з дня його смерті.

У молитві до Господа бога отець Віктор просив прощення всіх земних провин, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиком, дарування його душі вічного спокою і життя у піднебессі.

Прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ

Історична довідка:

Святіший Патріарх Київський і всієї України Мстислав І (у миру Степан Іванович Скрипник; 10 квітня 1898, Полтава — 11 червня 1993, Ґрімсбі, Канада) — визначний український громадський, церковний діяч, патріарх Київський і всієї України УАПЦ (1990 – 1993), первоієрарх УАПЦ в Діаспорі (1969 – 1993) у канонічній єдності із Вселенським патріархатом.

mstyslav002

Степан Іванович Скрипник народився у Полтаві 10 квітня 1898 року. Відвідував Першу Полтавську класичну гімназію, продовжував навчання в офіцерській школі в Оренбурзі. Служив у російській імператорській армії.

У березні 1918 року вступив добровольцем до кінно-гайдамацького полку ім. Костя Гордієнка Окремої Запорізької дивізії Армії Української Народної Республіки, у складі якого брав участь у боях проти московсько-більшовицьких окупантів у 1918–1919 роках. У 1920 р. служив у 3-й Залізній дивізії Армії УНР. За бойові заслуги одержав старшинське звання хорунжого. У 1920–1921 роках був особистим ад'ютантом Головного Отамана УНР Симона Петлюри.

У 1920-ті роки проживав у селі Борсуки (тепер Лановецький район). У міжвоєнний період працював у кооперативних установах Галичини і Волині, належав до провідних членів Волинського українського об'єднання, навчався у Школі політичних наук у Варшаві. У 1930 році, бувши обраний послом до Польського сейму, захищав права українців у Польщі. Зокрема, виступав 1938 року в сеймі проти укладення додаткової угоди 20 червня 1938 року до Конкордату 1925 між урядом Республіки Польщі та Ватиканом, внаслідок чого було знищено понад 100 православних церков Підляшшя та Холмщини, відібрано близько 2800 га землі, що належала Православній Церкві.

Брав участь у церковному та громадському житті: представляв мирян у єпархіальних радах, став членом Митрополичої ради та ініціатором і головою товариства «Українська школа» у Рівному. Очолював у 1941 році організацію допомоги та милосердя під назвою Український допоміжний комітет.

У квітні 1942 р. канонічно був висвячений у ієреї УАПЦ.

14 травня, згідно з рішенням Собору УАПЦ в Кафедральному Соборі Андрія Первозваногоу Києві, канонічно хіротонізований на єпископа Переяславського.

У Почаєві вів переговори з митрополитом Української автономної церкви Олексієм (Громадським) про об'єднання двох церков, підписав 8 жовтня 1942 р. «Акт поєднання».

Заарештований гітлерівцями на українських землях та ув'язнений у тюрмах Чернігова і Прилук, з 1944 р. жив у Варшаві, згодом — у Словаччині, пізніше — у Німеччині, де очолював єпархії в Гессені, Вюртенберзі.

1947 року на північноамериканському континенті обраний первоієрархом Української греко-православної церкви з титулом єпископа Вінніпезького і всієї Канади.

З 1949 очолив УПЦ в Америці та добився об'єднання з єпархією архієпископа Іоана (Теодоровича) на соборі в Нью-Йорку того ж року: владику Іоана було обрано митрополитом УПЦ у США, а його — заступником та головою Консисторії митрополита Мстислава Скрипника.

Збудував церковно-меморіальний комплекс у Саут-Баунд-Бруку: тут знаходяться Консисторія, друкарня, бібліотека, музей, духовна семінарія Святої Софії, церква-пам'ятник мученикам за свободу України, редакція журналу «Українське Православне Слово».

По смерті митрополитів Іоана (в 1971) та Никанора (в 1969) очолив УПЦ у США, а також діаспору в Європі та Австралії.

У 1963 і 1971 рр. зустрічався з Константинопольським патріархом, домагався повернення УПЦ прав, якими вона користувалась до 1686 р. у складі Константинопольського патріархату.

На початку 1976 року виступив на захист українського священика, радянського політичного в'язня, отця Василя Романюка (майбутнього патріарха Володимира), який демонстративно вийшов з-під ієрархії Російської Православної Церкви і оголосив про перехід до ієрархії УАПЦ.

Підтримував рух в Україні за відродження Української Автокефальної Православної Церкви, який почався в 1988 році.

На Всеукраїнському Православному Соборі в Києві 6 червня 1990 року, за участю більш як 700 делегатів з усієї України (серед яких було 7 канонічних єпископів і понад 200 священиків), було проголошено третє відродження УАПЦ (перше – 1919 – 1921 рр., друге – 1942 р.) і обрано патріархом Київським і всієї України митрополита Мстислава Скрипника. 20 жовтня 1990 після 49-річної розлуки з Україною, митрополит Мстислав Скрипник прибув до Києва.

18 листопада 1990 року в Соборі святої Софії в Києві відбулася інтронізація першого, канонічно вмсвяченого патріархом Української Автокефальної Православної Церкви, яки перебував у канонічній єдності із Вселенським патріархатом. Після створення 1992 р.

1992 року передав прапор 3-ї Залізної дивізії Дієвої Армії Української Народної Республіки новоствореній Українській Армії, який на сьогодні зберігається в музеї Збройних сил України.

Помер 11 червня 1993 року у канадському місті Ґрімсбі. Похований у крипті собору святого Андрія в Саут-Баунд-Бруку, США.

За матеріалами ЗМІ

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Фоторепортажі

Prev Next

Відеорепортажі

Prev Next

uba banner

Карта єпархії

   (Закарпатська область)
zakarpatie map

varfolomey

Всесвятійший Варфоломей

Архієпископ Константинополя — Нового Риму,
Вселенський Патріарх


x 247c004d

Блаженнійший Макарій

Митрополит Київський
і всієї України,
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви


 DSC1632

 

Преосвященнійший Віктор

єпископ Мукачівський і Карпатський