Архімандрит Віктор Бедь відслужив літію за гетьманом Іваном Виговським та українськими козаками що розбили московське військо 356 років тому

vygovskyi7 липня архімандрит Віктор Бедь, адміністратор Карпатської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, настоятель академічного храму апостола українського Андрія Первозванного Української богословської академії в м. Ужгороді відслужив заупокійну літію за видатним українським політичним, державним і військовим діячем, гетьманом України Іваном Виговським (бл. 1608 – 16.03.1664) та українськими козаками які ущент розбили окупаційні війська Московського царства під час українсько-московської війни (1658 – 1959) 7 липня 1659 року під Конотопом, повідомляє прес-служба УБА-КаУ.

У молитві до Господа Бога отець Віктор просив прощення усіх земних провин, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиками, дарування їх душам вічного спочинку та життя у піднебессі.

Історична довідка:
Українсько-російська війна — війна, що тривав з 21 вересня 1658 року по 17 жовтня 1659 року, між Україною, на чолі з гетьманом Іваном Виговським, та Московським царством. Почався з втручання Московії в міжусобну боротьбу за владу в Україні, після смерті гетьмана Богдана Хмельницького (дана міжусобиця було породжена безпосередньо самим Московським царством). Воєнні дії велися на Лівобережжі. В ході війни гетьман Іван Виговський покинув московський протекторат. В битві при Конотопі 1659 року українські козакита їх союзники кримські татари розгромили московську армію, але скористатися з цієї перемоги не змогли. Непопулярний союз Виговського з поляками (на підставі Гадяцької угоди) позбавив його підтримки більшої частини козацтва, насамперед Запорозької Січі та лівобережних полків. В результаті він поступився новому гетьману Юрію Хмельницькому, який розірвав Гадяцьку угоду й уклав мир з Москвою. Надалі Юрій Хмельницький, фактично зрадивши національним інтересам України та української нації, уклав з Московією так звані Переяславські статті (які помилково приписують гетьману Богдану Хмельницькому), що встановлювали над Україною московський протекторат на століття.

В ході Московсько-української війни війська гетьмана Івана Виговського за підтримки Кримського ханату 7 липня 1659 року завдали нищівної поразки московським військам Олексія Трубецького у битві під Конотопом. Втрата близько 50 тисяч чоловік відкривала українсько-татарському війську шлях на Москву, проте антигетьманські повстання в Україні завадили продовжити наступ і Конотопська битва виявилася змарнованим шансом виграти війну в цілому.

Загострення політичних взаємин між гетьманським урядом Івана Виговського та московським царем Олексієм Михайловичем почалось восени 1657 року, коли Москва надала підтримку антигетьманській коаліції Мартина Пушкаря, а після її поразки у Полтавській битві влітку 1658 року санкціонувала вступ до України стотисячного війська на чолі з білгородським воєводою Григорієм Ромодановським. Він проголосив гетьманом уманського полковника Івана Безпалого, що змусило Виговського укласти 16 вересня Гадяцьку угоду про утворення у Речі Посполитій третьої складової частини федерації - Великого Князівства Руського.

Незважаючи на те, що Виговський, не полишаючи сподівань уникнути збройного конфлікту з Москвою, пропонував російській стороні приєднатися до польсько-литовсько-української унії. Але вже через тиждень після підписання Гадяцького договору московський цар Олексій Михайлович оголосив Виговського зрадником і видав грамоту, якою наказував усунути його від влади. Це стало початком Московсько-української війни - восени 1658 року 17-тисячне московське військо під керівництвом князя Григорія Ромодановського перейшло кордон України і до кінця року московські війська за підтримки Івана Безпалого та запорозького кошового Барабаша контролювали Миргород, Лубни, Пирятин та Київ.

Весною 1659 року, отримавши підтримку з Польщі, а також серед місцевого населення, невдоволеного грабіжницькою поведінкою московських військ, Виговському вдалось вернути контроль над більшою частиною Полтавського, Миргородського і Лубенського полків. Тому у квітні на допомогу Ромодановському виступила 50-тисячна армія на чолі з князем Олексієм Трубецьким, яка 21 квітня разом з полками гетьмана Безпалого взяла в облогу Конотоп, де перебувало три козацькі полки, очолювані сіверським наказним гетьманом Григорієм Гуляницьким.

Давній соратник Виговського, Гуляницький з чотиритисячним військом протягом двох з половиною місяців утримував Конотопську фортецю, що дало час гетьману організувати свою власну армію і навіть залучити найманців - до 17 тисяч козаків Виговського приєдналися три тисячі у складі польських добровольчих кінних загонів, тисяча сербських та молдавських найманців та 40 тисяч кримськотатарської кінноти під командуванням Мехмеда IV Герая.

Рано вранці 7 липня 1659 року козаки напали на військо Трубецького і обманним відступом заманили у пастку поблизу села Соснівка кінний загін Семена Пожарського чисельністю 6 тисяч, який до кінця дня вирізали майже повністю. Дізнавшись про оточення Пожарського, Трубецькой вислав йому на підмогу 5 тисяч кінноти, яка також загинула, а сам Пожарський потрапив у полон до татар, де був страчений. Після цього Ромодановському було наказано зняти облогу Конотопа і пізно ввечері 8 липня Трубецькой почав відступ на північ. Через два дні московські війська дісталися прикордонного міста Путивль.

У Москві загибель і полонення до 30 тисяч (в тому числі 500 воєвод) чоловік спричинили паніку - в очікуванні козаків і татар в місті та на його підступах почали будуватись укріплення. Проте Івану Виговському не вдалось скористатись із сприятливої воєнно-політичної ситуації - невдовзі загони запорозького отамана Івана Сірка напали на татарські поселення, що змусило хана Мехмеда залишити Виговського та вертатися в Крим, а нові антигетьманські виступи, зокрема повстання Івана Богуна, призвели до відставки Виговського у вересні 1659 року і обрання новим гетьманом Юрія Хмельницького, який під тиском Москви підписав Переяславський договір 1659 року, що перетворював Україну в автономну одиницю у складі Московського царства.

За матеріалами Gazeta.ua

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Фоторепортажі

Prev Next

Відеорепортажі

Prev Next

uba banner

Карта єпархії

   (Закарпатська область)
zakarpatie map

varfolomey

Всесвятійший Варфоломей

Архієпископ Константинополя — Нового Риму,
Вселенський Патріарх


x 247c004d

Блаженнійший Макарій

Митрополит Київський
і всієї України,
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви


 DSC1632

 

Преосвященнійший Віктор

єпископ Мукачівський і Карпатський