На Закарпатті громадськість за участі духовенства Карпатської єпархії УАПЦ ушанувала президента Карпатської України Августина Волошина з нагоди 70-х роковин з дня його загибелі в московських катівнях НКВС СРСР

vol19 липня, представниками широкої громадськості, за участі представників Закарпатського національно-патріотичного об’єднання «Україна Соборна» (голова координаційного комітету Орест Дідух); громадських організацій «Молодь Закарпаття» (голова Василь Банк), «Християнсько-народної спілки Закарпаття» (голова Віктор Бедь); професорсько-викладацького складу і студентів Карпатського університету імені Августина Волошина, Української богословської академії, Ужгородського національного університету, Ужгородського торгово-економічного інституту Київського національного торгово-економічного університету; духовенства та парафій Карпатської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви (керуючий адміністратор єпархії архімандрит Віктор Бедь) було проведено ряд заходів по ушанування світлої пам’яті президента Карпатської України, Героя України Августина Івановича Волошина з нагоди 70-х роковин з дня його загибелі в московських катівнях НКВС СРСР.

В рамках цих заходів було проведено відслуження богослужінь, заупокійної літії, молитовного поминання та громадського ушанування пам’яті президента Карпатської України, Героя України Августина Волошина в м. Ужгороді, м. Мукачево, с. Минай, с. Сторожниця та с. Шишловці Ужгородського району, с. Раково Перечинського району, м. Іршава та с. Довгому Іршавського району, м. Тячеві, смт. Тересва Тячівського району, смт. Воловець та с. Скотарському Воловецького району, м. Виноградові та с. Широкому Виноградівського району.
uapc logus

Цього ж дня заупокійну літію за президентом Карпатської України Августином Івановичем Волошиним було відслужено і в домовому храмі представництва Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії на Далекому Сході Російської Федерації (м. Владивосток), які відслужив клірик Карпатської єпархії УАПЦ ієрей В’ячеслав Бубнюк.
Прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ

Біографічна довідка:
vol2Августин Іванович Волошин (17 березня 1874, Келечин, Міжгірський район,Закарпатська область — 19 липня 1945, Москва, Російська Федерація) — український політичний, державний, культурний, релігійний діяч, священик , з 26 жовтня 1938 року прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України, 15 березня 1939 року був обраний президентом ново проголошеної держави - Карпатської України, Герой України (посмертно).
Народився в с. Келечин Волівського округу (нині — Міжгірського району) наЗакарпатті, в сім'ї сільського священика. З 1884 по 1892 рік навчався в Ужгородській гімназії. Після цього вступив на теологічний факультет у Будапешті, де провчився лише рік через поганий стан здоров'я. 1893 року повернувся до Ужгороду, закінчив теологічні студії. У 1897-му р. його було висвячено на священика і призначено на парохію в Цегольнянській церкві.
1900 р. закінчив Вищу педагогічну школу в Будапешті з дипломом викладача математики і фізики в середніх навчальних закладах. З 1900 по 1917 рр. працював професором, а з 1917 по жовтень 1938 рр. — директором учительської семінарії в Ужгороді.
Активною політичною діяльністю в українських громадсько-політичних організаціях Закарпаття почав займатися з 1919. 17 грудня 1919 увійшов до складу Директорії Підкарпатської Русі. Заснував і очолював Народно-християнську партію (1923–1939), від якої обирався послом до чехословацького парламенту (1925–1929). Був провідним діячем Учительської Громади Підкарпатської Руси.
26 жовтня 1938, після того як празька влада заарештувала прем'єр-міністра Андрія Бродія, оголосивши його угорським шпигуном, і розпустила уряд, Волошин був призначений новим прем'єр-міністром автономного уряду Карпатської України, а 15 березня 1939 став президентом цієї держави.
Під час окупації краю Угорщиною емігрував разом з урядом за кордон і поселився в Празі, де працював в Українському вільному університеті професором педагогіки, деканом, ректором.
Був одружений із донькою професора Ужгородської гімназії Іриною Петрик — родичкою Будителя русинів греко-католицьким священника Мукачівської єпархії О. Духновича. У подружжя не було дітей, тому вони вирішили опікуватися цілим приватним сиротинцем (дитячий будинок сімейного типу), де виховувалися 22-є сиріт. Діти жили у великому двоповерховому будинку, який для цих потреб купив отець Августин. Вони були забезпечені харчуванням, гарним одягом, навчанням, вихованням та розвитком творчих здібностей. Існував цілий домашній оркестр, танцювальна група і хор.
13 березня 1936 року Ірина Волошин після двох днів хвороби несподівано померла. Велелюдний похорон видатної громадської діячки жіночого руху та просто милосердної жінки відбувався в Ужгородському катедральному соборі. Від різних організацій та діячів краю було півсотні вінків із синьо-жовтими стрічками. Щире співчуття вдівцеві висловив Президент Чехії Томаш Гарріг Масарик.
Протягом 1899–1944 написав і видав понад 40 підручників та посібників майже з усіх вищеназваних дисциплін.
Упродовж 1903–1918 був редактором єдиної в Угорщині української газети «Наука»; за часів Чехословацької республіки(1920–1938) вона виходила під назвою «Свобода».
Редагував релігійний журнал «Благовісник» (1922–1938). Був ініціатором заснування на Закарпатті товариства «Просвіта» (1919), «Учительської громади» (1929) та головою Етнографічного товариства Підкарпатської Русі (1935), які проіснували до окупації Закарпаття Угорщиною у березні 1939.
Волошин відомий також як автор праць з проблем літературно-писемної мови на українському Підкарпатті. Перший посібник Волошина «Методическая грамматика угро-русского литературного языка для народныхъ школъ» (1901), перевиданий під назвою «Методическая грамматика карпато-русского языка для народныхъ школъ» (1919) і насичений народно-розмовними елементами. Третє видання, що вийшло 1923 вже під назвою «Методична граматика карпато-русского языка для низших клас народных школ», повністю базується на народному мовленні підкарпатських українців і до війни витримало кілька перевидань.
Свою прихильність до народної мови Волошин виявив ще в «Практичній граматиці малоруської (рутенської) мови», виданійугорською мовою в Ужгороді (1907), де фактично описав живу систему мовлення закарпатців, трохи «олітературивши» її традиційно-книжними елементами та етимологічним правописом.
У вступі до цієї праці Волошин обстоює окремішність української мови.
У писаній живою мовою «Читанці для руської молодежи», що виходила кілька разів у 20 — 30-х рр., він уміщував твори як місцевих, так і загальноукраїнських письменників. Його брошура «О письменном языцѣ подкарпатских русинов» (1921) відіграла помітну роль в історії української літературної мови Закарпаття і фактично була відповіддю москвофілу І. Гусьнаю, котрий у брошурі «Языковый вопросъ въ Подкарпатской Руси» (1921) заперечував існування української мови взагалі і вважав, що літературною мовою на Закарпатті має бути російська.
Волошин спростував ці вигадки, довівши, що зближення літературної мови на Закарпатті із загальноукраїнською (це й сталося в кін. 30-х рр) є природним.
Волошин активно боровся проти намагань угорських властей на початку 20 ст. замінити на Закарпатті й Пряшівщині кирилицю угорською графікою (ст. «Оборона кирилики. Як оборонялися підкарп[атські] русини проти останнього атаку мадяризації перед переворотом?», 1937, та ін.).
У травні 1945 р. заарештований комуністично-радянськими спецслужбами СМЕРШ СРСР. Помер у московській Бутирській в'язниці (Лєфортово — надпис на надгробку Президента А. Волошина) 19 липня 1945 року, за офіційною версією — від паралічу серця.
15 березня 2002 року Президент України Леонід Кучма підписав указ про надання Авґустину Волошинові посмертно звання«Герой України» з врученням ордену Держави.

За матеріалами ЗМІ.

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Фоторепортажі

Prev Next

Відеорепортажі

Prev Next

kemonach

Карта єпархії

   (Закарпатська область)
zakarpatie map

varfolomey

Всесвятійший Варфоломей

Архієпископ Константинополя — Нового Риму,
Вселенський Патріарх


x 247c004d

Блаженнійший Макарій

Митрополит Київський
і всієї України,
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви


 DSC1632

 

Преосвященнійший Віктор

єпископ Мукачівський і Карпатський