Єпископ УАПЦ Віктор Бедь відслужив поминальну молитву за видатним українцем-закарпатцем Юліаном Бращайком до 60-х роковин з дня його смерті

brazhaiko yul9 жовтня, перебуваючи у відрядженні в м. Санок (Сянік), Польща, Преосвященнійший Віктор Бедь, єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії відслужив ранковий поминальний молебень за видатним українським закарпатським політиком, культурним і державним діячем Карпатської України (Закарпаття) Юлієм Михайловичем Бращайко (19.04.1879 – 09.10.1955) з нагоди 60-х роковин з дня його смерті.

У молитві до Господа Бога владика Віктор просив прощення всіх земних провин, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиком, дарування його душі вічного спокою та життя у піднебессі.
Біографічна довідка:
Юлій Михайлович Бращайко (19 квітня 1879, с. Глибоке, Ужгородський район, Закарпатська область — 9 жовтня 1955, м. Ужгород) — видатний український закарпатський політичний, культурний і державний діяч, організатор Хустської Народної Ради у 1919, що проголосила про бажання закарпатців приєднати Закарпаття до Української Народної Республіки (1918 – 1921). Був послом (депутатом) Сойму Карпатської України. Міністр фінансів і комунікацій Карпатської України в уряді прем’єр-міністра, а надалі президента Августина Волошина (1938 – 1939). У різні часи за стійку проукраїнську і патріотичну позицію був підданий переслідуванням і репресіям з боку румунського, угорського та комуністично-радянського режимів. Брат Михайла Бращайка — посла (депутата) Сойму Карпатської України (1939).
Народився 19 квітня 1879 року в селі Глибоке поблизу Ужгорода. Закінчив юридичний факультет Будапештського університету. Відкрив у Хусті власну контору й зайнявся адвокатською практикою. Виступав за відокремлення краю від Угорщини та злуку з Україною.
21 січня 1919 відкрив у Хусті «Всенародні збори угро-руського народу», які висловилися за возз'єднання із соборною Україною – Українською Народною Республікою. Однак міжнародна Паризька конференція віддала Галичину новонародженій Польщі, а частину Закарпаття зайняли румунські війська. Тимчасова адміністрація заарештувала Ю.Бращайка і засудила до страти як «неблагонадійного політика». Від неминучої смерті адвоката врятувало досконале знання права — він домігся апеляційного перегляду вироку, а потім і звільнення.
Після включення краю до складу Чехословаччини Ю.Бращайко був серед ініціаторів створення культурно-освітнього товариства «Просвіта», став першим його головою й очолював до 1939 року. Завдяки Ю.Бращайку (значною мірою на його кошти) в Ужгороді побудували Народний дім товариства.
Ю.Бращайко став одним із засновників Руської хліборобської партії, допомагав організовувати різноманітні кредитні й господарські спілки, очолював «Підкарпатський банк» та Союз адвокатів Підкарпатської Русі, був головою товариства військових інвалідів, вдів і сиріт «Надія».
Під час подій жовтня 1938—березня 1939 р. Ю.Бращайко був депутатом Сойму, міністром фінансів в уряді Карпатської України. Перед угорською окупацією він виїздив до Будапешта з місією, яка намагалася домовитися про автономію краю в складі Угорщини, а після її провалу повернувся на Закарпаття й зайнявся адвокатською практикою. У 1942 р. звинувачений у створенні антиугорської військової організації і заарештований. Кілька місяців він разом з іншими діячами Карпатської України провів у катівні Ковнер у Мукачевому. Звинувачення не підтвердилося, тому невдовзі Ю.Бращайка звільнили, і він повернувся до своєї звичної роботи.
Через місяць після окупації Закарпаття Червоною армією Бращайка взяв під варту так званий Хустський народний комітет і передав сталінській армійській контррозвідці — смершу. У січні 1945 кримінальну справу закрили, і Ю.Бращайка відправили у виправно-трудовий табір у Єнакієве Донецької області на каторжні роботи в шахти. Восени 1945 після фільтраційної перевірки його звільнили й дозволили повернутися на Закарпаття.

Помер в комуністично-радянській тюрмі 9 жовтня 1955 року.
Реабілітований 24.06.1992р.
Написав спогади «Що видів я на Закарпаттю від року 1918 до року 1946».
За матеріалами ЗМІ

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Фоторепортажі

Prev Next

Відеорепортажі

Prev Next

uba banner

Карта єпархії

   (Закарпатська область)
zakarpatie map

varfolomey

Всесвятійший Варфоломей

Архієпископ Константинополя — Нового Риму,
Вселенський Патріарх


x 247c004d

Блаженнійший Макарій

Митрополит Київський
і всієї України,
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви


 DSC1632

 

Преосвященнійший Віктор

єпископ Мукачівський і Карпатський