Єпископ Віктор Бедь, керуючий Карпатською єпархією УАПЦ відслужив літію за видатним українцем Петром Гулак-Артемовським до 150-х роковин з дня його смерті

hh77813 жовтня Преосвященнійший Віктор Бедь, єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії в Ужгороді відслужив ранкову літію за видатним українським письменником, вченим, перекладачем, байкарем Петром Петровичем Гулак-Артемовським (16 (27). 01.1790 – 01 (13). 10.1865) до 150-х роковин з дня його смерті.

У молитві до Господа Бога владика Віктор просив прощення всіх земних провин, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиком, дарування його душі вічного спокою та життя у піднебессі.

Прес-служба КаУ та УБА

Біографічна довідка:
Петро Петрович Гулак-Артемовський (16 (27) січня 1790, Городище — 01 (13) жовтня 1865, Харків) — видатний український письменник, вчений, перекладач, поет, байкар.
Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 р. в м. Городище на Черкащині в сім'ї священика. Вчився в Київській академії (1801 — 1803), але не закінчив її.
Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає тут польську мову. У 1821р. Гулак-Артемовський захистив магістерську дисертацію на тему: “О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней”, згодом стає професором історії та географії, з 1841р. — ректором університету.
Літературні інтереси П. П. Гулака-Артемовського пробудилися рано, ще в часи навчання в Київській академії. Активну літературну діяльність Гулак-Артемовський розпочинає після переїзду до Харкова (1817) — під час навчання й викладацької роботи в університеті. Друкується на сторінках “Украинского вестника” з перекладними й оригінальними творами, написаними у різних жанрах.
У 1818 — 1819 pp. Гулак-Артемовський друкує в “Украинском вестнике” переклади прозових творів, критичних статей польських письменників.
1817 р. — “Справжня Добрість (Писулька до Грицька Прокази)”, оригінальний вірш українською мовою.
1818 р. — “казка” “Пан та Собака” (“Украинский вестник”), написана на основі фабульної канви чотирирядкової байки І. Красіцького “Pan і Pies” та окремих епізодів іншого його твору — сатири “Pan niewart slugi”. Ця “казка” Гулака-Артемовського відіграла помітну роль в розвитку жанру байки в Україні. Це була, по суті, перша українська літературна (віршова) байка, написана зі свідомою орієнтацією поета на фольклор, живу розмовну українську мову.
1819 р. — письменник опублікував в “Украинском вестнике” ще дві байки — “казку” “Солопій та Хівря, або Горох при дорозі” і “побрехеньку” “Тюхтій та Чванько”.
1820 р. — цикл байок-“приказок”: “Дурень і Розумний”, “Цікавий і Мовчун”, “Лікар і Здоров'я” (“першоджерело” — приповідки І. Красіцького).
У 1827р. Гулак-Артемовський написав ще три байки — “Батько та Син”, “Рибка”, “Дві пташки в клітці”.
Спираючись на літературні зразки попередників в українському та світовому байкарстві й на фольклорні традиції, Гулак-Артемовський творив цілком оригінальні, самобутні вірші, ідучи від просторої байки-“казки” через байку-“приказку” (цю традицію продовжив Л. Боровиковський) до власне байки, із якою згодом успішно виступили в українській літературі Є. Гребінка й особливо Л. Глібов.
1827 р. — виступ на сторінках “Вестника Европы” із “малоросійськими баладами” “Твардовський” і “Рибалка”, якими представлено романтичну баладу різних тональностей.
З кінця 20-х pp. Гулак-Артемовський відходить від активної літературної діяльності, пише лише принагідно, здебільшого у зв'язку з пам'ятними подіями в його службовому і родинному житті.
Продовжує цікавитись Петро Гулак-Артемовський в цей останній період свого життя і літературним життям, захоплюється творами Тараса Шевченка, підтримує зв'язки з російськими, українськими, польськими діячами культури. Його обирають членом кількох науково-літературних товариств, зокрема “Московського товариства аматорів російської словесності”, “Королівського товариства друзів науки” у Варшаві.
Помер видатний український письменник 13 жовтня 1865 року.

Професор, єпископ Віктор Бедь

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Фоторепортажі

Prev Next

Відеорепортажі

Prev Next

kemonach

Карта єпархії

   (Закарпатська область)
zakarpatie map

varfolomey

Всесвятійший Варфоломей

Архієпископ Константинополя — Нового Риму,
Вселенський Патріарх


x 247c004d

Блаженнійший Макарій

Митрополит Київський
і всієї України,
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви


 DSC1632

 

Преосвященнійший Віктор

єпископ Мукачівський і Карпатський