Єпископ Мукачівський і Карпатський Віктор Бедь відслужив заупокійну молитву за українським патріотом Закарпаття Миколою Бандусяком

image003-7416 грудня, Преосвященнійший Віктор Бедь, єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії, перебуваючи у відрядженні в м. Києві, відслужив заупокійну молитву за українським закарпатським патріотом, політичним і громадським діячем, борцем за державну незалежність України, адвокатом, доктором права Миколою Михайловичем Бандусяком (16.12.1909 – 09.03.2002) з нагоди 106-річчя з дня його народження.

У молитві до Господа Бога владика Віктор просив прощення всіх земних провин, допущенних з власної волі чи під примусом, дарування його душі вічного спочинку і життя у піднебессі.
Преосвященнійший владика Віктор Бедь був добре знайомим з Миколою Михайловичем, обоє були щирими друзями і побратимами по національно-визвольних змаганнях на Закарпатті на кінця 80-х – початку 90-х рр. минулого століття.

Прес-служба КаУ та УБА

Біографічна довідка:

Бандусяк Микола Михайлович народився 16 грудня 1909 року в с. Ясіня Рахівського району (в період входження Закарпаття до складу Австро-Угорської імперії). Десятилітнім школярем (1919) в період Гуцульської Народної Республіки розклеював листівки за її підтримку і приєднання Закарпаття до Західно-Української Народної Республіки, а відтак Єдиної Соборної Української Народної Республіки. Для продовження навчання поступив у Берегівську українську гімназію (1920), яку закінчив у 1928 році. Тоді ж поступив на юридичний факультет Празького університету імені Карла Великого. В студентські роки став активним членом українського молодіжного товариства "Пласт" та очолював "Союз підкарпатських руських (українських) студентів". Під час канікул збирав пожертвування для будівництва Народного дому товариства "Просвіта" в Ужгороді, у с. Ясіня допомагав організовувати і брав участь у різних заходах спортивного товариства "Січ", яке очолював його дядько Д. І. Климпуш (майбутній комендант Карпатської Січі в Карпатській Україні).
Адвокатське стажування проходив у Рахові з дипломом доктора права (1932), брав участь у проведенні другого з'їзду молоді у Мукачеві (1935р.), виступив з промовою на Всепросвітянському з'їзді в Ужгороді (1937р.), взяв участь у збиранні коштів для спорудження відкритого у Рахові Народного дому "Просвіта" (1938 р.).
Був членом соціал-демократичної партії Чехословаччини, учасником маніфестації в Ужгороді з приводу призначення першого автономного уряду Підкарпатської Русі, очолюваного Андрієм Бродієм, який проводив антиукраїнську і промадярьску політику. Після Віденського арбітражу і примусової передачі Ужгорода, Мукачева та Берегова Угорщині переїхав до Хуста і там продовжив адвокатську практику у власній канцелярії.
Став активістом розбудови Карпатської України. Вступив у члени Українського національного об'єднання (1939 р.) і опікувався біженцями із зайнятої угорськими військовими території краю, брав активну участь у підготовці і проведенні виборів до Сойму Карпатської України (12.02.1939) в с. Стеблівка Хустського району, в розробці проекту Статуту Організації Народної Оборони "Карпатська Січ" (ОНОКС). Викривав помилки у її діяльності, у зауваженнях і пропозиціях до президії Української Центральної Ради в Хусті під назвою "Карпатська Україна". В 1937-1938 рр. публікувався в журналі "Карпатський край" і висловив свої думки з приводу інциденту між січовиками і чехословацьким військом з 13 на 14 березня 1939 року.
З окупацією Хуста і Карпатської України (Закарпаття) угорськими військами в березні 1939 року виїхав у с. Ясіня до батьків, де переховувався і так уник арешту. Одержавши угорський паспорт, влітку 1939 року побував у Братіславі, де тоді знаходилися міністр Карпатської України Ю. Ревай та письменник В. Гренжа-Донський, але згодом повернувся до Хуста, де продовжував працювати адвокатом.
Разом з колишніми діячами Карпатської України намагався відновити діяльність партії УНО за підтримки угорської опозиційної партії і визнати, що в краї живуть українці. Для цього зробили переклад на угорську мову Статуту товариства "Просвіта" для відновлення його діяльності і видання української газети. Але лояльно налаштовані до них угорці не рекомендували їм цього робити.
Після викриття молодіжної організації ОУН у 1942 році були заарештовані М. Бандусяк, А. Ворон, Ю. Бращайко, Ф. Ревай, М. Шандор, В. Свереняк, Є. Шерегій і відправлені в Мукачево в палац "Ковнер". Але за допомогою закарпатської діаспори в Словаччині і не доведення їх вини, були звільнені і повернулися у Хуст.
Після визволення Закарпаття ( 28 жовтень 1944 р.) комуністично-радянська контррозвідка "Смершу" заарештувала М. М. Бандусяка та інших діячів Карпатської України і відправила в табір Єнакієво Донецької області. У 1946 році він повернувся додому, але на волі перебував недовго. Під час намагання перейти кордон в Чехословацьку Республіку був заарештований і засуджений (1948 р.) за "зраду СРСР" та участь у вигаданій антирадянській націоналістичній організації. У 1991 році – реабілітований.
Працював юрисконсультом у Рахівській кооперації. Переїхав в Ужгород, будучи пенсіонером, став одним із засновників Закарпатської крайової організації Народного руху України за перебудову (1989), Закарпатського віддання Товариства української мови ім. Т. Шевченка (1990), відновлення Закарпатського крайового товариства "Просвіта". Приймав активну участь в поверненні націоналізованого будинку «Просвіта» в Ужгороді Крайовому товариству «Просвіта». Був активним учасником національно-визвольних змагань на Закарпатті кінця 80-х – початку 90-х рр. минулого століття.
Помер Бандусяк Микола Михайлович 9 березня 2002 року в м. Ужгород, де і похований на міському цвинтарі «Кальварія».

За матеріалами Закарпатської обласної універсальної
наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Фоторепортажі

Prev Next

Відеорепортажі

Prev Next

uba banner

Карта єпархії

   (Закарпатська область)
zakarpatie map

varfolomey

Всесвятійший Варфоломей

Архієпископ Константинополя — Нового Риму,
Вселенський Патріарх


x 247c004d

Блаженнійший Макарій

Митрополит Київський
і всієї України,
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви


 DSC1632

 

Преосвященнійший Віктор

єпископ Мукачівський і Карпатський