Єпископ УАПЦ Віктор Бедь відслужив літію за окружним провідником ОУН Закарпаття Дмитром Бандусяком до 70-х роковин

bandusyak9 січня, Преосвященнійший Віктор Бедь, єпископ Мукачівський і Карпатський Української Автокефальної Православної Церкви, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії в Ужгороді відслужив ранкову заупокійну літію за українським закарпатським патріотом, окружним провідником Організації українських націоналістів Закарпаття Дмитром Михайловичем Бандусяком (25.08.1919 – початок 1946) з нагоди 70-х роковин з часу його убивства співробітниками НКВС Московського комуністично-радянського режиму СРСР.

У молитві до Господа Бога владика Віктор просив прощення усіх земних провин, допущених з власної волі чи під примусом небіжчиком, дарування його душі вічного спокою та життя у піднебессі, повідомляє прес-служба КаУ та УБА.
Коротка біографічна довідка:
Дмитро Михайлович Бандусяк (псевдо: «Лопата») (25 серпня 1919, с. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область — поч. 1946, с. Присліп, Міжгірський район, Закарпатська область) — окружний провідник Організаії українських націоналістів Закарпаття у 1944–1946.
Народився Дмитро Михайлович Бандусяк 25 серпня 1919 року в с. Ясіня Рахівського району в багатодітній селянській сім'ї. Навчався в початковій школі в рідному селі, а потім мріяв про середню освіту. Батьки направили його до Мукачівської торгівельної академії, яка славилася вихованням переконаних українських патріотів. У період навчання в академії був активним учасником молодіжної організації "Пласт" і всієї громадської роботи навчального закладу. У листопаді 1938 року Мукачівську торгівельну академію переведено у Сваляву, а в березні 1939 року Гортівська Угорщина, військово-політичний союзник фашистської Німеччини, віроломно окупували Карпатську Україну (Закарпаття) й академія переїхала в Братиславу, де Дмитро одержав атестат зрілості.
В 1939 році написом після окупації краю Дмитро разом з товаришами вирішив організувати в краї антифашистську українську національно-визвольну боротьбу шляхом створення підрозділу Організації українських націоналістів.
Після налагодження зв'язків з центральним проводом ОУН у Братиславі, а згодом у Кракові і Львові, одержавши звідти українську націоналістичну літературу, він активно розгорнув цю діяльність. Навесні 1940 року в селі Білки Іршавського району в хаті І. Ігнатка відбулися перші збори нового підпільного крайового проводу ОУН на Закарпатті.
Після створення крайового проводу його члени і відповідальні за окремі ділянки роботи організовували на місцях немало заходів по відзначенню річниць Карпатської України і Карпатської Січі, вивченню членами ОУН історії рідного краю і України, поширенню української літератури і преси та організації інших практичних робіт. Однією з найбільших акцій стало зняття 15 березня 1941 року в Хусті угорського прапора на Замковій горі і заміна його українським синьо-жовтим та встановлення на Красному полі недалеко від села Велика Копаня дубового хреста, де січовики дали бій угорським окупантам 14 - 15 березня 1939 року, з написом "Борцям за волю України". Дмитро Бандусяк брав активну участь у цій акції.
Бандусяк Дмитро був заарештований угорським окупаційним режимом і направлений у концтабір поблизу Будапешта. Але й звідти продовжував керувати підпіллям ОУН. Коли весною і літом 1942 року угорською контррозвідкою було розкрите українське підпілля, Дмитро 12 липня 1942 року опиняється в Мукачівській катівні "Ковнер". Як один із керівників підпільної організації, піддається жорстоким катуванням, але своїх переконань не зрікається.
Засуджений угорським окупаційним режимом на 12 років ув'язнення за дії, спрямовані на "відокремлення" Закарпаття від Угорщини і приєднання до самостійної України. Строк відбував у тюрмі м. Вац. У 1944 році його звільнено з ув'язнення. Повертається на Закарпаття. У грудні 1944 року починає відновлювати підпільну організацію тепер уже для боротьби проти радянської окупації. У січні 1945 року на квартирі (конспіративній) у Хусті на вулиці Бескида відбулася перша зустріч нового проводу ОУН на Закарпатті. Сюди прибули М. Орос, І. Немеш, Юрій Бандусяк та М. Габовда.
У серпні 1945 року служба Московського комуністично-радянського НКВС області натрапила на слід крайової організації ОУН у селі Старе Давидково Мукачівського району, де фактично і розмістився штаб організації. Це була квартира Дмитра Качуровського, донька якого Ганна була зв'язковою проводу.
Працівники безпеки намагалися піймати учасників проводу, але почалася перестрілка. Під час перестрілки Дмитру Бандусякові вдалося вирватися з оточення і перейти в село Велика Копаня, а звідти у Волівський (тепер Міжгірський) район.
Загинув Бандусяк Дмитро Михайлович на початку 1946 року у бою з підрозділами Московського НКВС біля села Присліп Міжгірського району.

За матеріалами ЗМІ

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Фоторепортажі

Prev Next

Відеорепортажі

Prev Next

kemonach

Карта єпархії

   (Закарпатська область)
zakarpatie map

varfolomey

Всесвятійший Варфоломей

Архієпископ Константинополя — Нового Риму,
Вселенський Патріарх


x 247c004d

Блаженнійший Макарій

Митрополит Київський
і всієї України,
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви


 DSC1632

 

Преосвященнійший Віктор

єпископ Мукачівський і Карпатський