Єпископ УАПЦ Віктор Бедь відслужив літію за головою Проводу ОУН та головнокомандувачем УПА Василем Куком

kuk11 січня, Преосвященнійший Віктор Бедь, єпископ Мукачівський і Карпатський Української Автокефальної Православної Церкви, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії в Ужгороді відслужив заупокійну літію за українським патріотом, головою Проводу Організації українських націоналістів, головнокомандувачем Української Повстанської Армії (1950 – 1954), генерал-хорунжим Василем Степановичем Куком (11.01.1913 – 09.09.2007) з нагоди 103-річчя з дня народження.

У молитві до Господа Бога владика Віктор просив прощення всіх провин, допущених з власної волі чи під примусом небіжчиком, дарування його душі вічного спокою та життя у піднебессі, повідомляє прес-служба КаУ та УБА.
Коротка біографічна довідка:
Василь Степанович Кук (псевдо: «Василь Коваль», «Юрко Леміш», «Ле», «Медвідь») (11 січня 1913, Красне, нині Буський район, Львівська область — 9 вересня 2007, м. Київ) —генерал-хорунжий, голова проводу Організації українських націоналістів (ОУН), головнокомандувач Української Повстанської Армії (УПА) з 1950 (після загибелі Р. Шухевича).
1923–1932 — навчався у Золочівській класичній гімназії товариства «Рідна школа». З 1927 належав до молодіжної організації «Пласт» куреня імені Івана Богуна. В 1929 році став членом Юнацтва ОУН.
З 1932 — член Золочівської повітової екзекутиви (Проводу) ОУН.
Після закінчення гімназії навчався у Люблінському католицькому університеті на юридичному відділенні. Під час студій організував і очолив студентську групу членів ОУН.
1932–1934 — виконував доручення крайової екзекутиви і як зв'язковий їздив до Кракова та на Волинь, перевозив нелегальну літературу, зброю.
За українську революційну діяльність його неодноразово заарештовувала польська поліція. В 1934 був засуджений польським судом за українську революційну діяльність до двох років позбавлення волі. В1936 вийшов на волю й очолив Золочівський повітовий провід ОУН.
У травні Василь Кук 1937 перейшов у підпілля.
Проводив нелегальні нічні вишколи ремісничої молоді у Львові, а восени 1937 переїхав у Підгаєцький повіт, де організував підпільну друкарню крайової екзекутиви ОУН «Мандоліна» і керував нею до жовтня 1939.
1940 — за дорученням КЕ ОУН на західноукраїнських землях перебував у Кракові, організовував нелегальні переходи кур'єрів і зв'язкових ОУН через радянсько-німецький кордон. У той час він працював разом із Романом Шухевичем.
Після II Великого Збору ОУН провідник ОУН Степан Бандера призначив його членом Проводу ОУН, у якому Василь Кук очолив організаційну референтуру (відділення).
Навесні 1941 організував і очолив Центральний штаб похідних груп ОУН для переходу в східні області України, включно з Кримом і Кубанню. В червні 1941 очолив Львівську провідну похідну групу (близько 20 членів), яка прибула 30 червня до Львова й організувала Народні Збори, на яких було проголошено Акт відновлення Української Держави.
В липні-серпні 1941 організував і очолив Київську провідну похідну групу членів ОУН (близько 30 осіб), переважно зі східних областей та Волині, для повторного проголошення відновлення української державності в Києві. 31 серпня в м. Василькові частина членів групи, в тому числі В. Кук, була заарештована поліцією фашистсько-німецького окупаційного режиму. При транспортуванні групи до Львова у м. Луцьку В.Куку разом із Дмитром Мироном та зв'язковим Тарасом Онишкевичем вдалося втекти з-під варти і добратися до Львова.
Навесні 1942 В. Кук очолив Провід ОУН на південно-східних українських землях. Після загибелі Д.Мирона в липні 1942 та арешту його заступника П. Сака безпосередньо керував діяльністю ОУН на всіх українських центрально-східних і південних землях. Навесні 1943 очолив УПА-Південь.
В квітні 1944 керував найбільшим боєм УПА під Гурбами. З 1947 був заступником Романа Шухевича на всіх його посадах, а після його загибелі 5 березня 1950 р. Василя Кука було обрано головою Проводу ОУН в Україні, Головним командиром УПА та головою Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради.

23 травня 1954 р. В. Кука заарештували співробітники КДБ СРСР за допомогою завербованого колишнього підпільника «Чумака» (Микола Примас), якого Василь Степанович добре знав особисто. Перебував у слідчих в'язницях Києва і Москви до 1960 р. Звільнений у зв'язку з новим курсом політики М. Хрущова. Останні роки проживав у Києві. Поховали Василя Кука, за його заповітом, в рідному селі Красне Львівської області.

За матеріалами ЗМІ

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Фоторепортажі

Prev Next

Відеорепортажі

Prev Next

kemonach

Карта єпархії

   (Закарпатська область)
zakarpatie map

varfolomey

Всесвятійший Варфоломей

Архієпископ Константинополя — Нового Риму,
Вселенський Патріарх


x 247c004d

Блаженнійший Макарій

Митрополит Київський
і всієї України,
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви


 DSC1632

 

Преосвященнійший Віктор

єпископ Мукачівський і Карпатський