Єпископ Віктор Бедь відслужив літію за українським патріотом, істориком і громадським діячем Закарпаття ігуменом Анатолієм Кралицьким до 181-річчя з дня народження

12 лютого, Преосвященнійший Віктор Бедь, єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії в Ужгороді відслужив вечірню заупокійну літію за українським патріотом, істориком, громадським і церковним діячем ігуменом Анатолієм Кралицьким (12.02.1835 – 11.02.1894) до 181-річчя з дня його народження.

У молитві до Господа Бога владика Віктор просив прощення всіх земних провин, допущених з власної волі чи під примусом небіжчиком, дарування його душі вічного спокою та життя у піднебессі.

Прес-служба КаУ та УБА

Біографічна довідка:

Кралицький Анатолій Федорович (хресне ім'я Олександр; 12 лютого 1835, село Вишні Чабини історичного Закарпаття, тепер Межилабірський округ, Словаччина — 11 лютого 1894, Мукачеве) — український священик-василіянин, літератор-прозаїк, етнограф, історик, фольклорист, журналіст, громадський діяч; один із закарпатських «будителів» за національну незалежність українців-русинів Закарпаття другої половини 19 століття. Виступав за українську національну і державну єдність та незалежність.
Народився Анатолій Кралицький в селі Вишні Чабини історичного Закарпаття (нині — в Словаччині) в багатодітній сім'ї священика.
Навчався у монастирських школах та в Ужгородській духовній семінарії. З 1858 року працював учителем, а з 1869 року і до кінця життя — ігуменом Мукачівського Свято-Миколаївського монастиря.
Анатолій Кралицький зібрав велику бібліотеку. Багато книг подарував йому Михайло Драгоманов.
Помер 1894 року у Мукачівському монастирі.
Бібліографія наукових, публіцистичних і літературних праць Анатолія Кралицького налічує понад 400 позицій. 1874 року він опублікував уривок з Мукачівського літопису 15 ст. (сам літопис не знайдений) та статтю «Северно-Восточная Угорщина», в якій дав топографічно-географічний опис усіх закарпатських комітатів з характеристикою міст і сіл, національного складу їхніх мешканців тощо.
Підтримував творчі контакти з багатьма діячами культури та науки, зокрема з А. Будиловичем, Б. Дідицьким, А. Дешком, Ф. Єзберовим, О. Петровим, К. Сушкевичем, І. Срезневським, М. Ф. Раєвським, І. Франком, листувався з Яковом Головацьким та Михайлом Драгомановим, які надрукували зібрані ним фольклорні матеріали.
Заслуговує на увагу серія статей у «Науковому сборнику галицко-руской матіци» (1866, вип. І—IV), залишив нариси про Олександра Духновича, Арсенія Коцака, Василя Поповича та ін. Автор багатьох оповідань з життя рідного краю, закарпатських лемків. Видав повість «Князь Лаборець» (1863) та ряд інших. Співробітничав із тижневиком «Сова».

За матеріалами ЗМІ