Єпископ Віктор Бедь відслужив літію за українськими козаками до 365-річчя розгрому польського окупаційного війська під Вінницею

jj7765525 березня, Преосвященнійший Віктор Бедь, єпископ Мукачівський і Карпатський Української Автокефальної Православної Церкви, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії в Ужгороді відслужив ранкову заупокійну літію за українськими козаками на чолі із полковником Іваном Богуном (1618 – 17.02.1664), які 25 березня 1651 року переможно розгромили окупаційне польське військо під Вінницею.

У молитві до Господа Бога владика Віктор просив прощення усіх провин, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиками, дарування їх душам вічного спокою та життя у піднебессі.

Прес-служба КаУ

Коротка історична довідка:
25 березня 1651 року українське військо на чолі із полковником Іваном Богуном розбило польські окупаційні війська під Вінницею.
У березні 1651 року польські війська на чолі з М. Калиновським і С. Лянцкоронським підступили до Вінниці, взяли її в облогу і зробили спробу захопити. Вінницький полковник Іван Богун зумів організувати всі українські сили та засоби міста: "і міщани, і шляхта, і все населення міста стало під знамена свого полковника...".
У перший день бою, Богун залишивши частину козаків свого полку у місті, провів феноменальну маневрову кінну контратаку в напрямку лівого флангу польських військ. Козацька кіннота змогла потіснити знамениту та непереможну в Європі елітну ударну силу Речі Посполитої (Польщі). Але під натиском значно важчих гусарів українські козаки, прорвавши ліве крило, почали поспішно відходити, щоб перейти Буг по кризі і вийти до монастиря, що був на протилежному березі. Поляки, побачивши «панічну втечу», кинулись навперейми. Але відступ Богуна був маневром, військовою хитрістю. Він заманив їх на ту частину річки, де козаки навмисно прорубали ополонки у льоду і притрусили їх снігом і сіном (такі ж воєнні трюки маневрувань Богун повторював і під Пилявцями тільки із загостреними частоколами). Налетівши на ці «проруби», значна частина польської кінноти пішла під кригу. Додав ворогу втрат і вогонь із засідок обіч річки. Кілька сот знатних кіннотників Речі Посполитої (Польщі) пішло під воду. Серед загиблих під Вінницею був наприклад брат київського воєводи Адама Киселя, черкаський підстароста. Сам командир польської кінноти, знатний шляхтич Лянцкоронський, ледь вибрався з води. «Льодяна купіль Богуна» дуже вразила цього безумовно хороброго воїна. Так,що вже згодом, під Берестечком, він навіть не виконав наказ в передостанній день битви завадити козакам налагодити переправу через болото для запланованого організованого відступу з оточення. Лише дізнавшись про підхід «козаків Богуна», Лянцкоронський поспішно відступив, маючи приблизно рівні сили. А козаки спокійно продовжили налагодження переправи.)
Після підходу додаткових сил Калиновського військо Богуна разом з міщанами мужньо витримали двотижневу облогу. Під час якої в одній нічній розвідці Богуна ледь не схопили поляки, впізнавши його по сталевому обладунку. що зблиснув під місячним світлом. Але полковник на чолі свого кінного загону вирвався з оточення та вдало повернувся до табору. А вже коли до Вінниці рушили два прислані Хмельницьким полки, то Богун провів вдалу «інформаційну атаку», навівши паніку на ворога запущеними чутками про «великі сили козаків». Після чого поляки спішно рушили до Кам'янця, переслідувані Богуном з підкріпленням.
«Вінницьке льодове побоїще» 25 березня 1651 року безперечно входить до числа однієї з найбільш блискучих і оригінальних тактичних перемог в історії українського війська.

За матеріалами ЗМІ

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Фоторепортажі

Prev Next

Відеорепортажі

Prev Next

kemonach

Карта єпархії

   (Закарпатська область)
zakarpatie map

varfolomey

Всесвятійший Варфоломей

Архієпископ Константинополя — Нового Риму,
Вселенський Патріарх


x 247c004d

Блаженнійший Макарій

Митрополит Київський
і всієї України,
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви


 DSC1632

 

Преосвященнійший Віктор

єпископ Мукачівський і Карпатський